Проект Трудового кодексу: стосовно відпусток та оплати праці

Робоча група з підготовки проекту Трудового кодексу до розгляду парламентом у другому читанні завершила роботу над розділами стосовно відпусток та оплати праці.

Про основні зміни на користь працівників в роботі над новим трудовим законодавством в ексклюзивному коментарі ОВП ФПУ розповів заступник голови Укрнафтогазпрофспілки, заступник керівника робочої групи Сергій Українець.

Щодо гарантій опалити праці

 Залишено без змін статті 219 щодо форм оплати праці та 239 – про порядок оплати праці в наслідок допущення браку. В процесі обговорення члени РГ знайшли рішення, яке дозволяє полегшити правовий стан працівника: якщо працівник допустив виготовлення продукції, що виявилась браком, але цей брак було усунуто самим працівником, то йому зберігається виплата винагороди, але за умови, якщо робітник за вини якого це сталося, усуну брак у вільний від роботи час.

Це була пропозиція Мінсоцполітики – вона підтримана.

Без змін лишилася ст.246 стосовно гарантійних виплат, в тому числі ст.249 – гарантії працівникам, яких направлено на медичний огляд.

Ст.223 щодо особливостей оплати праці в разі відхилення від звичайних умов регламентує умови оплати праці за трудовим договором про роботу вдома. Цю статтю буде розширена: і буде охоплювати не тільки роботу вдома, але й дистанційну роботу, яка в даний час набуває поширення.

Підвищено норми оплати праці у шкідливих умовах, у нічний час та оплату надурочних робіт

 Пропонувалося у ст.225, яка регулює оплату праці на важких роботах, на роботах з небезпечними для здоров’я умовами праці та ін. – спростити формулювання та передбачити особливі умови оплати такої праці лише «в умовах перевищення гігієнічних нормативів».

 Але таке визначення відхилили через його не конкретику та загрозу звуження прав працюючих у шкідливих, небезпечних і важких умовах, проте підтримано профспілкову пропозицію стосовно того, що на таких роботах працівникові встановлюється підвищена оплата праці (з дотриманням мінімальних державних гарантій, умов галузевої і міжгалузевої угоди) - не менше ніж 10%.

Зараз нормами, що встановленні урядовими рішеннями, мінімальна доплата за шкідливі і важкі умови праці становить 8%.

Ст. 230 проекту ТК передбачається підвищити оплату праці за роботу у нічний час і встановити - не нижче ніж на 30% (зараз – 20%) тарифної ставки посадового окладу за кожну годину. Поправки, якими пропонувалося знизити рівень підвищення, - відхилено.

Те ж саме стосується оплати надурочних робіт. Проектом ТК встановлено при почасовій формі оплати праці - кожна година надурочних робіт оплачується у подвійному розмірі. А при перевищенні норми в 120 годин на рік надурочних робіт – кожна додаткова година оплачується у потрійному розмірі.

Групою депутатів пропонувалося зменшити розмір такої оплати до 150 % – РГ одноголосно відхилила цю пропозицію.

Також пропонувалося взагалі виключити граничну норму понадурочних робіт (в 120 годин), але за думкою більшості членів РГ її залишено, щоб не давати привід роботодавцеві до частого залучення працівника до понадурочних робіт та його фізичного виснаження.

Захищено норми колективного регулювання та врегульована оплата часу простою

Відхилено поправку до ст. 227, яка регулює оплату праці у разі суміщення професій та застосування інших форм інтенсифікації праці. Розмір оплати за суміщення та ін. – встановлюється за умови, що передбачені трудовими та колективним договором за домовленістю з трудовим колективом.

Пропонувалося виключити посилання на регулюючу роль «колективного договору» – профспілки виловили заперечення, а РГ їх підтримала.

Ст.234 передбачено - час простою з вини роботодавця оплачується у розмірі не менше 2/3 розміру зарплати (при цьому береться як базова – не мінімальна, а середня (фактична) зарплата). Пропонувалося доповнити цю статтю: «але не нижче погодинного розміру мінімальної зарплати» – ця поправка не прийнята.

Утім враховано пропозицію профспілок до цієї статті: при розрахунку оплаті праці (за умови простою без вини працівника) до нього не включається зарплата у період простою. Таке зроблено, щоб не зменшувався розмір виплати працівнику.

Підвищено рівень безпеки праці

Підтримано пропозицію профспілок, внесену через народних депутатів, про збереження працівнику середнього заробітку за час його вимушеного простою внаслідок виникнення (не з його вини) ситуації небезпечної для життя або здоров’я працівника.

- Це дуже важлива норма як додатковий інструмент самозахисту працівника, – відмітив С.Українець, - ми вже внесли пропозицію і закріпили у проекті нового ТК право працівника відмовитись від виконання обов’язків у випадку виникнення загрози його життю або здоров’ю - і на цей період йому також зберігається середня зарплата.

Регламентовано умови перебування працівників під час простою: або на робочому місці, або поза ним – тепер це визначаються колективним договором.

Регламентовано виплату зарплати у безготівковій формі

В частині 2 ст.240 щодо форм виплати передбачено, що зарплата може виплачуватись у безготівковій формі за наявності письмової згоди працівника.

Була спроба виключити з ч. 3 даної статті норму про те, що роботодавець може запроваджувати часткову виплату зарплати в натуральній формі, що, наприклад, може застосуватися в сільському господарстві. Але таке рішення має погоджуватись з виборним органом первинної профспілкової організації. Пропонувалося умову про погодження виключити, але це не було підтримано, щоб запобігти можливому нав’язуванню працівникові з боку роботодавця виплати зарплати натурою.

За пропозицією профспілок до цієї статті було включено норму про те, що така виплата може здійснюватись лише за письмовою заявою (тобто виключно за ініціативою) самого працівника.

Внесено зміни до норми про періодичність виплати зарплати

Підтримана пропозиція, щоб кількість виплат не обмежувати чітко встановленою кількістю разів, а передбачити виплату зарплати – не рідше 2-х разів на місяць, що надасть можливість також за необхідності здійснювати такі виплати частіше.

Скорочено граничний строк виплати зарплати – протягом 7 днів, якщо роботодавець затримує виплату більше ніж на цей строк - це вважається заборгованістю. Таким чином, встановлено більш жорсткі рамки виплати заплат.

Так само відхилено пропозицію, щоб виключити зі ст.241 умови про погодження із профспілковим органом нормативного акту роботодавців щодо встановлення виплати зарплати, яка має бути під постійним контролем профспілки.

Роботодавець має повідомляти працівника про його зарплату у обов’язково письмовій формі

Підтримана пропозиція, що під час виплаті зарплати роботодавець повинен письмово повідомляти працівника щодо її розміру, відрахувань, надбавок та ін.

Прийнята ще одна важлива поправка профспілок – до ст. 245 додано норму, відповідно до якої роботодавець зобов’язаний забезпечити повний і достовірний облік виконуваної працівником роботи і вести бухгалтерський облік оплати праці в установленому законодавством порядку. Це робиться для контролю над всіма випадками залучення працівника до роботи понад встановлену норму часу.

Це важливо також, щоб розмежувати час роботи на умовах ненормованого робочого часу та залучення до надурочних робіт, оскільки залучення до роботи на умовах ненормованого робочого часу дозволяється лише раз на місяць.

Підтримана профспілкова пропозиція, що відомості про оплату праці працівника мають бути захищеними і надаються лише у передбачених законом випадках відповідним органам, або на вимогу самого працівника.

Профспілки пропонували внести до закону заборону роботодавцеві включати до трудового договору положення про не розголошування працівником відомостей про свою зарплату – але це не знайшло підтримки.

Встановлена диференційована вихідна допомога

Ст.252 встановлена диференційована вихідна допомога при звільненні у зв’язку зі скороченням:

 – якщо стаж роботи до 5 років – працівникові виплачується середньомісячна з/п;

 - до 10 років – двомісячна середня з/п;

 - більше 10 років – 3-х місячна.

 Це новація в ТК порівняно діючим законодавством.

 В ст. 245 прописано, що гарантійні виплати у випадку відпустки виплачуються не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

 Ці норма захищена – вона залишається.

У разі розірвання трудового договору на підставі виявлення невідповідності працівника займаній посаді або роботі, нез’явлення на роботу в наслідок тимчасової непрацездатності, у зв’язку із поновленням на роботі працівника, який раніше виконував ці обов’язку, в разі порушення правил прийняття на роботу не з вини працівника, роботодавець зобов’язаний виплатити вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку.

 Була поправка щодо зміни ч.3 цієї статті – коли працівник призивається або вступає на військову службу, йому виплачується вихідна допомога у розмірі двомісячної середньої зарплати – пропонувалося скоротити розмір до місячної, але таку пропозицію РГ відхилено.

Встановлено гарантії та компенсації працівникові в разі переведення в іншу місцевість

Ще одна важлива профспілкова поправка – внесено до кодексу додаткову статтю 252 прим. – гарантії та компенсації в разі переведення в іншу місцевість.

В разі переведення працівника на іншу роботу (якщо це пов’язано з переїздом в іншу місцевість) йому компенсуються витрати на його проїзд та членів його сім’ї, витрати на перевезення майна, виплачуються добові за час перебування в дорозі, надається одноразова матеріальна допомога та здійснюються виплати в розмірі зарплати за 6 днів.

Такі міри передбачені з метою підвищення мобільності трудових ресурсів.

Наступне засідання буде присвячено розгляду глави 10 «Охорона праці».

Джерело: http://www.fpsu.org.ua/napryamki-diya...