Перевірки та відповідальність за порушення у сфері застосування РРО та розрахунків: особливості воєнного періоду

Під час воєнного стану багато штрафів не накладаються на суб’єктів господарювання (далі – СГ). Звільнення від відповідальності на цей період торкнулося і порядку застосування РРО, та порядку проведення розрахунків. Проте законодавство сьогодні постійно змінюється, та є ймовірність, що найближчим часом звільнення від штрафів буде скасовано. Саме тому у багатьох виникають запитання, пов’язані з перевірками та відповідальністю за порушення порядку розрахунків.

У консультації розповімо, які заходи відповідальності можуть бути застосовані за різні порушення у сфері застосування РРО, здійснення розрахунків, які правила «воєнного» звільнення від штрафів та майбутні перспективи у цих питаннях.

Види відповідальності

Спочатку нагадаємо, які види відповідальності встановлено за порушення порядку застосування РРО та здійснення розрахунків готівкою. Це:

• фінансова відповідальність, що накладається на СГ;
• админістративна відповідальність, до якої притягуються посадові особи підприємств, а також фізособи-підприємці.

Фінансова відповідальність

Фінансова відповідальність застосовується на підставі ст. 17 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Для зручності інформацію про цей вид відповідальності наведемо в табл. 1.

Таблиця 1. Фінансові санкції за порушення у сфері застосування РРО

Відповідно до ст. 15 Закону № 265 штрафи за порушення у сфері застосування РРО накладають органи ДПС за результатами документальних та фактичних перевірок, що проводяться відповідно до норм Податкового кодексу (далі – ПК).

Сплатити штраф слід протягом 10 календарних днів із дня винесення рішення щодо застосування санкції (ст. 25 Закону № 265). Протягом цього ж строку можна оскаржити винесене рішення.

Адміністративна відповідальність

Адміністративну відповідальність у сфері застосування РРО та готівкових розрахунків встановлено КУпАП.

Для зручності інформацію про цей вид відповідальності наведемо в табл. 2.

Таблиця 2. Заходи адміністративного впливу за порушення у сфері розрахунків

Накладати адміністративні штрафи, перелічені у табл. 2, уповноважені такі органи:

• на підставі ст. 155¹ КУпАП – суди (ст. 221 КУпАП), адмінпротоколи у таких справах складають органи ДПС (ст. 255 КУпАП);
• на підставі ст. 163¹⁵ КУпАП – органи ДПС (ст. 234² КУпАП);
• на підставі ст. 164⁴ КУпАП – органи Національної поліції (ст. 222 КУпАП).

При накладенні адмінштрафів потрібно дотримуватися строків давності, встановлених ст. 38 КУпАП. Так, штрафи, передбачені:

• ст. 163¹⁵ та 164⁴ КУпАП, можуть бути застосовані не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше двох місяців із дня його виявлення (ч. 1 ст. 38 КУпАП);
• ст. 155¹ КУпАП – не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше трьох місяців із дня його виявлення (ч. 2 ст. 38 КУпАП).

Нагадаємо, згідно з п. 111.5 ПК триваюче правопорушення – це безперервне невиконання норм ПК платником податків, який вчинив певні дії або допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій щодо його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.

До уваги: на практиці суди вважають непроведення розрахунків через РРО разовим правопорушенням. Отже, адмінштраф на підставі ст. 155¹ КУпАП може бути накладено не пізніше трьох місяців з моменту проведення такого розрахунку з порушенням (див., наприклад, постанову Машівського районного суду Полтавської обл. від 30.01.2023, ЄДРСР, реєстр. № 108657580; постанову Київського районного суду м. Полтави від 29.03.2023, ЄДРСР, реєстр. № 109881830).

Від яких штрафів звільнено СГ на період воєнного стану

Звільнення від штрафів за порушення порядку застосування РРО передбачено п. 12 розд. ІІ Закону № 265: тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за недотримання вимог Закону № 265 не застосовуються.

Виняток: санкції за порушення порядку здійснення розрахункових операцій під час продажу підакцизних товарів (див. також ЗІР, категорія 109.18).

Нагадаємо, перелік підакцизних товарів наведено у п. 215.1 ПК. До них належать:

1) етиловий спирт та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);

2) тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

3) рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

4) пальне;

5) автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 та більше осіб, транспортні засоби для перевезення вантажів;

6) електрична енергія.

А ось звільнення від адміністративних штрафів (див. табл. 2) законодавством не передбачено. Роз’яснення податківців із цього приводу наведено в ЗІР (категорія 109.18, а також за посиланням).

Тобто якщо в ході перевірки виявлено порушення порядку застосування РРО або проведення розрахунків готівкою, допущене в період воєнного стану, то штраф, установлений Законом № 265, не застосують, а ось адмінштраф на підставі КУпАП буде накладено.

Чи можуть застосувати до СГ фінансові санкції, передбачені Законом № 265, за порушення, допущені в період воєнного стану, якщо перевірка буде проводитись уже після скасування воєнного стану?

Ми вважаємо, що податківці не мають права застосовувати санкції, встановлені Законом № 265, за порушення, допущені у період воєнного стану. Адже зміст п. 12 розд. ІІ Закону № 265 якраз і полягає у звільненні від відповідальності за такі порушення.

Однак у податківців інша думка щодо цього питання. Відповідно до їх роз’яснень (ЗІР, категорія 109.18) контролюючі органи мають право проводити перевірки СГ як під час дії воєнного стану, так і після його завершення, при цьому період господарської діяльності з 24 лютого 2022 року по день скасування воєнного стану перевіряється у загальному порядку.

У разі виявлення порушень норм Закону № 265, допущених у цей період, ДПС застосовуватиме штрафні санкції і після припинення чи скасування воєнного стану на території України.

В індивідуальній податковій консультації від 13.12.2022 № 16673/6/99-00-07-04-01-06ДПС зазначає, що штрафи за незастосування РРО було скасовано на період воєнного стану для адаптації СГ до умов війни. Однак при встановленні відповідальності за порушення порядку застосування РРО, допущені у воєнний час, кожен випадок має розглядатися окремо. При цьому слід ураховувати обставини непереборної сили (наприклад, на конкретній території ведуться бойові дії), які унеможливили виконання СГ окремих вимог законодавства, зокрема порядку проведення розрахункових операцій. Однак такі форс-мажорні обставини мають бути документально підтверджені.

Найближчі перспективи

Наразі на розгляді у Верховній Раді знаходиться законопроєкт від 31.01.2023 № 8401 (далі – законопроєкт № 8401). Цим документом, зокрема, передбачено внесення змін до п. 12 розд. ІІ Закону № 265, який звільняє від штрафів за порушення порядку застосування РРО на період воєнного стану.

Якщо законопроєкт № 8401 буде прийнятий, то ця норма матиме таке формулювання: «Тимчасово, на період до припинення чи скасування воєнного стану на території України, але не довше ніж до 1 липня 2023 року, санкції за порушення вимог Закону № 265 не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій під час продажу підакцизних товарів».

Тобто фактично звільнення від штрафів, установлених Законом № 265, перестане діяти з 01.07.2023 (навіть якщо до цієї дати воєнний стан не скасують). А ймовірність ухвалення Верховною Радою законопроєкту № 8401 досить висока. Отже, цей момент слід ураховувати при розгляді питання про застосування фінансових санкцій.

Які перевірки сьогодні можуть проводити органи ДПС

Це одне з найпоширеніших запитань щодо застосування відповідальності за порушення у сфері застосування РРО та готівкових розрахунків. Адже найчастіше такі порушення можна виявити лише за результатами проведеної перевірки. Як відомо, на період воєнного стану багато видів податкових перевірок було заборонено нормами ПК. Тим не менш деякі з них дозволені і зараз. Нагадаємо, які саме.

У питаннях мораторію на податкові перевірки слід керуватися пп. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК. Так, у воєнний час податківцям дозволено проводити:

• камеральні перевірки;
• фактичні перевірки;
• позапланові перевірки за окремими підставами, перерахованими у пп. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК.

Докладніше про те, які перевірки можна проводити у 2023 році, читайте за посиланням.

Однак поки що розглядатимемо перевірки у правовому полі, що діє на сьогодні. Так, у аналізованому нами випадку штрафи за порушення порядку застосування РРО та готівкових розрахунків найчастіше застосовуються на підставі фактичних перевірок. Як бачимо, під час воєнного стану вони дозволені.

Нагадаємо основні правила проведення таких перевірок.

Відповідно до пп. 75.1.3 ПК фактичною є перевірка, яка проводиться за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника.

Предметом цих перевірок є:

• дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки;
• порядок здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій;
• наявність ліцензій, свідоцтв, у тому числі на виробництво та обіг підакцизних товарів;
• дотримання роботодавцем норм законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Також у період воєнного стану податкові органи мають право контролювати питання ціноутворення шляхом проведення перевірок на підставі пп. 69.27 підрозд. 10 розд. ХХ ПК.

Тобто саме під час фактичних перевірок здійснюється контроль питань застосування РРО та здійснення розрахунків.

Фактичні перевірки проводяться у порядку, визначеному ст. 80 ПК. Головне правило – перевірка може проводитись лише з підстав, зазначених у п. 80.2 ПК.

Тривалість таких перевірок не повинна перевищувати 10 діб (п. 82.3 ПК). Строк перевірки може бути продовжений, але не більш як на 5 діб. Проте продовження можливе лише за наявності відповідних законних підстав.

Фактична перевірка повинна проводитись двома або більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб СГ, його представника або особи, яка фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ПК).

Відповідно до п. 80.4 ПК перед початком перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій посадові особи контролюючих органів на підставі пп. 20.1.10 ПК можуть виконати контрольну розрахункову операцію.

Порядок проведення таких операцій закріплено у пп. 20.1.11 ПК. Відповідно до цього пункту товари, отримані посадовими особами контролюючих органів під час проведення зазначеної операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді.

Якщо повернути товар неможливо, витрати відшкодовуються згідно із законодавством щодо захисту прав споживачів.

Перед початком фактичної перевірки контролери зобов’язані пред’явити такі документи (п. 81.1 ПК):

1) направлення на перевірку, підписане керівником органу ДПС або його заступником та скріплене печаткою. Воно має містити всі необхідні відомості, встановлені п. 81.1 ПК;

2) службові посвідчення;

3) копію наказу про проведення перевірки.

Якщо ці документи не пред’явлені до початку перевірки або оформлені з порушеннями законодавства, то СГ має право не допустити контролерів до перевірки.

Відповіді на актуальні запитання

Чи можуть податкові органи у воєнний час перевірити у СГ наявність платіжного терміналу на торговій точці та оштрафувати за його відсутність?

Так, можуть. Відповідно до пп. 20.1.10 ПК податкові органи мають право контролювати, зокрема, дотримання СГ установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Такий контроль здійснюється шляхом проведення фактичної перевірки на підставах, перерахованих у п. 80.2 ПК. Як було зазначено вище, ці перевірки дозволені у період воєнного стану. Наприклад, фактичну перевірку можна провести, якщо до органу ДПС надійшла скарга від покупця (споживача) на підставі пп. 80.2.3 ПК.

Докладніше про те, в яких випадках СГ обов’язково повинен мати платіжний термінал, читайте у матеріалі «Забезпечення безготівкових розрахунків з 2023 року: кого це стосується».

Майте на увазі! За відсутність платіжного терміналу у випадках, коли він має бути у СГ, фізособі-підприємцю та посадовим особам юрособи загрожує адміністративний штраф на підставі ст. 163¹⁵ КУпАП у розмірі від 100 до 200 НМДГ (від 1 700 до 3 400 грн), а за повторного порушення протягом року – у розмірі від 500 до 1 000 НМДГ (від 8 500 до 17 000 грн) (див. табл. 2).

Установлено ще один штраф для СГ за відсутність платіжного терміналу. Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі – Закон № 1023) споживач має право на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків.

А за обмеження чи відмову у реалізації цього права споживача на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023 застосовується штраф у розмірі 500 НМДГ (8 500 грн). Накладати штраф уповноважено Держспоживслужбу (п. 13 ч. 1 ст. 26 Закону № 1023). Тобто податківці штрафувати за це порушення не мають права.

Яка відповідальність може бути застосована до підприємства за нестворення ним Z-звіту? Чи звільняється СГ від відповідальності, якщо щоденний Z-звіт не створено з поважної причини?

За таке порушення на підприємство, а вірніше, на його працівників накладається адміністративний штраф, встановлений ст. 155¹ КУпАП, а саме:

• на осіб, які здійснюють розрахункові операції, – у розмірі від 2 до 5 НМДГ (від 34 до 85 грн), а за повторне порушення протягом року – від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн);
• посадових осіб підприємства – у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн), а за повторне порушення протягом року – від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн).

Роз’яснення ДПС з цього питання можна знайти в ЗІР, категорія 109.18.

А ось звільнення від відповідальності за нестворення Z-звіту з поважної причини можливе, зокрема, якщо таке порушення сталося через відключення електроенергії. Однак у цьому випадку СГ слід запастись доказами такого відключення.

Як роз’яснює ДПС (ЗІР, категорія 109.18), СГ не нестимуть відповідальності, якщо підтвердять такий факт належними доказами, зокрема, інформацією, розміщеною на вебпорталах енергопостачальних компаній про відключення електроенергії у відповідній місцевості або неможливість її постачання через пошкодження енергетичних мереж тощо.

Розмір штрафу за непроведення розрахункової операції через РРО/ПРРО, встановленого п. 1 ст. 17 Закону № 265, залежить від того, чи скоєно порушення вперше чи є повторним. Які порушення вважаються повторними для застосування підвищеного розміру штрафу – якщо вони виявлені під час нових перевірок або якщо в ході однієї перевірки виявлено кілька фактів непроведення розрахунків через РРО і перший з них вважатиметься скоєним уперше, а всі наступні – повторними?

На жаль, позиція податківців у цьому питанні невтішна для платників податків. Кожне виявлене в ході однієї перевірки порушення вважатиметься окремим правопорушенням, за яке накладатиметься штраф. Відповідно, одне з порушень вважатиметься скоєним уперше (штраф за нього становитиме 100 % вартості проданих із порушенням товарів, робіт, послуг), а всі наступні – повторними, причому штраф за кожне з них становитиме 150 % зазначеної вартості. Роз’яснення фахівців ДПС із цього питання можна знайти в ЗІР, категорія 109.18, а також за посиланням.

Позиція податківців така: оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, і невидача касового чека під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням. Тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО або невидача чека під час продажу товару вважатиметься повторним порушенням.

Це означає, що при виявленні під час перевірки підприємства фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО на СГ накладуть фінансові санкції у розмірі 100 % вартості проданих із порушеннями товарів (робіт, послуг), а за кожне подальше порушення – у розмірі 150 % такої вартості.

Зазначимо також, що Верховний Суд з цього питання прийняв сторону органів ДПС (див. постанову від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19, ЄДРСР, реєстр. № 104112881). У цьому судовому рішенні зазначається, що кожен встановлений контролюючим органом факт непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи – це окреме правопорушення. Кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яка встановлюється під час скоєння особою кількох правопорушень.

Таким чином, розмір фінансових санкцій у даному випадку слід визначати з урахуванням кількості допущених правопорушень, незалежно від того, що вони виявлені контролюючим органом у рамках однієї перевірки.