Унесено зміни до земельного законодавства

На підставі законопроєкту від 01.10.19 р. № 2194 прийнято Закон, направлений на реформування системи управління у сфері земельних відносин. За повідомленням Інформаційного управління Апарату Верховної Ради, цим Законом унесено зміни, зокрема, до Земельного (далі – ЗК), Водного та Лісового кодексів, КУпАП, а також низки законів України, якими передбачено:

• зняття штучних обмежень господарської діяльності; спрощення доступу до земельних ресурсів населення та бізнесу;
• скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою; запровадження незалежного контролю документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування; надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних;
• інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності;
• запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю;
• зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних із проведенням землеустрою;
• зменшення ризиків хабарництва та корупції.

Законом також скасовано вимоги щодо цільового використання земель сільськогосподарського призначення.

Крім того, зокрема, установлено, що:

• зміна цільового призначення земельних ділянок, що не належать до державної чи комунальної власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою;
• поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває в користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально. Земельні ділянки можуть бути об’єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки або об’єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення;
• земельні ділянки сільгосппризначення, отримані у спадщину юрособами, які згідно із ЗК не можуть набувати їх у власність, підлягають відчуженню протягом року;
• земельні ділянки сільгосппризначення приватної власності можуть бути відчужені лише за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання, спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом звернення стягнення на них;
• площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 га;
• площа земельної ділянки сільгосппризначення державної або комунальної власності, право оренди, емфітевзису якої виставляється на земельні торги, не може перевищувати 20 га;
• вилучення земельних ділянок із постійного користування має відбуватися в установленому порядку тощо.