Сатисфакція, або Чи можна притягнути органи ДФС до матеріальної відповідальності?

Обов`язки посадових осіб контролюючих органів визначені п. 21.1 Податкового Кодексу України, відповідно до якого працівники Державної фіскальної служби України (ДФС)  зобов`язані:

-дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з ПКУ та іншими законами України, іншими нормативними актами

-забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій

-не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Однак, на практиці зазначені норми дотримуються рідко. Неправомірні дії працівників ДФС часто не тільки порушують інтереси платників податку, але і призводять до заподіяння їм суттєвої матеріальної шкоди.

Як бізнесу захистити свої інтереси в таких умовах? Спробуємо розібратися, проаналізувавши  судову практику в спорах щодо притягнення податкових органів до матеріальної відповідальності.

Підстави для притягнення ДФС до цивільно-правової відповідальності

За невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків посадові особи несуть відповідальність, згідно із законом (п. 21.2 ПКУ).

Також п. 21.3. ПКУ передбачено, що шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.

Аналогічна норма міститься і в статті 1174 ЦК України, згідно якої, шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

При цьому завдана шкода може бути:

    як майновою – у вигляді реальних збитків або упущеної вигоди (доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене)

    так і моральною – у вигляді завданої шкоди діловій репутації платника податків.

Виходячи з викладеного, платник податків, який постраждав від наслідків неправомірної податкової перевірки, має право заявити позов до ДФС про відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відшкодування реальних збитків (Постанова Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2016р. у справі № 911/1361/16)

Відповідно до норм ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Винесення податкового повідомлення-рішення завжди  пов`язане із збільшенням грошових зобов’язань платника.  А отже,  спричиняє підприємству реальні збитки.

Саме до таких висновків прийшов Київський апеляційний господарський суд, розглядаючи справу №  911/1361/16.  

Обставини справи полягали в наступному:

Податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення (ППР), якими платнику податків було збільшено суму грошового зобов’язання за податком на прибуток підприємств та нараховано штрафні санкції – загалом більше ніж на 550 000 грн. З метою уникнення негативних наслідків для діяльності підприємства, таких як податкова застава, адміністративний арешт активів підприємства, примусова реалізація майна підприємства, платником податків було сплачено грошові кошти у повному обсязі.

Пізніше, підприємство оскаржило вказані ППР до адміністративного суду. В результаті ППР були скасовані, а відповідно, сплачені за ними кошти підлягали поверненню платнику податків.

Однак, податковим органом не було вчасно підготовлено та подано висновок про повернення платнику податків надмірно сплачених сум грошових зобов’язань. Тому підприємство знову звернулося до адміністративного суду за захистом своїх прав. Рішенням суду податковий орган було зобов’язано підготувати вказаний висновок та подати його до виконання. Рішення було виконане належним чином.

Під час судового процесу для забезпечення здійснення господарської діяльності підприємство було змушене користуватися додатковими коштами за договором кредитної лінії. За користування грошовими коштами підприємство сплатило процентів на 85 295,96 грн.

Втретє підприємство звернулося вже до господарського суду із позовом про стягнення збитків у вигляді процентів за користування кредитною лінію. В суді представникам підприємства вдалося довести причинно-наслідковий зв’язок між протиправною бездіяльністю податкового органу та понесеними збитками.

Відшкодування упущеної вигоди (Рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2015 року у справі №910/25710/15За)

Як відомо, упущена вигода – це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Якщо особа, яка порушила право одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватись особі, право якої порушене, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Спроба відшкодувати упущену вигоду внаслідок неправомірних дій ДФС може бути проілюстрована  у висновках господарського суду м. Києві від 24.11.2015 року у справі  № 910/25710/15.

Фабула судового спору була наступною:

Між платником податків та податковим органом було укладено договір про визнання електронних документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням ЕЦП до органу податкової служби засобами електрокомунікаційного зв'язку, як оригіналу.

Платник податків надіслав контролюючому органу декларацію з ПДВ у електронному вигляді. Однак, податковий орган відмовився її приймати, що було мотивовано забороною прийняття звітності, тому що вказаний договір є розірваним в односторонньому порядку. Платник податків звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав. Постановою суду визнано неправомірним розірвання договору про визнання електронних документів та відмову у прийнятті декларації з ПДВ.

Платник податків звернувся до господарського суду із позовною заявою про захист ділової репутації та стягнення з податкового органу шкоди, а саме упущеної вигоди на 80 000 грн та шкоди, завданої репутації компанії в розмірі 42 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що невизнання поданих в електронному вигляді податкових звітів, підірвали імідж та ділову репутацію його підприємства в очах ділових партнерів. Як наслідок, контрагент платника податків розірвав договір укладений поставки, обґрунтовуючи таке рішення неможливістю подання звітності та реєстрації податкових накладних.

Суди І та апеляційної інстанцій задовольнили вимогу платника податків про відшкодування упущеної вигоди, і відмовили в частині відшкодування моральної шкоди. Однак, ВГСУ вказав на неповне встановлення обставин судами і направив справу на новий розгляд. Наразі розгляд спору триває.

Відшкодування шкоди, завданої діловій репутації  (Рішення Господарського суду м. Києва від 21.05.14 р.у справі  №  910/6889/13)

Згідно статті 94 ЦК України особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Аналогічне право передбачене ч. 1 статті 299 ЦК України для фізичної особи.

Посилання в ухвалі суду  на те, що посадові особи здійснили ухилення від сплати податків або що підприємство працює з фіктивним контрагентами напряму впливає на ділову репутацію.

А тому з цим можна боротися методами, передбаченими статтею 277 ЦК України (просити про спростування недостовірної інформації) або вимагати стягнення збитків, спричинених розповсюдженням такої інформації.

Саме до таких висновків прийшов господарський суд м. Києва, розглядаючи справу № 910/6889/13.

Обставини даного спору зводились до наступного:

Податковим органом було проведено ряд перевірок платника податків, основним видом діяльності якого був роздрібний продаж алкогольних напоїв. Виходячи з їх кількості та численних порушень під час їх проведення виникають сумніви щодо неупередженості дій податкового органу. Більш того, за результатами вказаних перевірок на платника податків було накладено значні штрафи, а також, анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольним напоями.

Платник податків звернувся до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав. Було відкрито декілька проваджень, і в усіх суд прийняв сторону платника податків: визнав протиправними дії та рішення податкового органу, зокрема скасував розпорядження про анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Платник податків звернувся до господарського суду із позовом про захист ділової репутації та стягнення збитків на суму 45 000 грн (витрати на на підготовку проведення фестивалю та виставки-ярмарки) та упущеної вигоди на 209 000 грн, а також шкоди, завданої репутації компанії на 154 000 грн.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що протиправні дії податкового органу та скасування ліцензії на роздрібний продаж алкоголю фактично призвели до припинення підприємницької діяльності, а також, до скасування щорічного фестивалю та постійно діючої виставки-ярмарки алкогольних напоїв і до розірвання договорів із контрагентами.

Судами було частково задоволено позовні вимоги, стягнуто фактичні збитки на суму 45 000 грн, а також 17 000 грн – шкоди, завданої діловій репутації. Стосовно вимоги про стягнення упущеної вигоди розгляд справи триває.

Що в результаті?

З викладеного вбачається, що чинним законодавством передбачено можливості для притягнення ДФС до цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну її неправомірними діями. При цьому необхідними підставами для стягнення шкоди з ДФС є:

- факти неправомірних дій цього державного органу,

-наявність шкоди

-причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

При цьому, неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиціальне значення для справи про відшкодування шкоди (Вищезазначені висновки в цілому підтверджуються Постановою ВГСУ від 30 листопада 2016 року, справа № 903/177/16 ).

  Наталя Мисник,

cтарший юрист судової практики Юридичної фірми GOLAW

Джерело: http://jurliga.ligazakon.ua/blogs_art...