Закон про лобіювання (законопроєкт про доброчесне лобіювання за реєстр. № 10337) визначає правові засади лобіювання в Україні, як діяльності, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.
Законом визначаються:
Закон про лобіювання забезпечить урегулювання лобіювання в Україні, зниження рівня корупціогенних чинників у процесах планування розроблення, розроблення та прийняття нормативно-правових актів; забезпечить рівні права громадян, інститутів громадянського суспільства та бізнесу щодо впливу на органи державної влади, їх посадових і службових осіб під час прийняття (участі у прийнятті) ними нормативно-правових актів; посилить прозорість та ефективність діяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, у взаємодії зазначених органів з громадянами, організаціями громадянського суспільства та бізнесу.
З прийняттям зазначеного Закону Україною виконано рекомендацію Робочого документа Європейської комісії «Звіт про Україну 2023» від 08.11.2023 щодо прийняття Україною закону, який регулює лобіювання відповідно до європейських стандартів, як частину антиолігархічного плану дій. Крім того, виконано одну з рекомендацій GRECO – органу Ради Європи з антикорупційного моніторингу щодо прийняття закону, який регулював би відносини народних депутатів України із лобістами й іншими третіми сторонами, які бажають вплинути на законодавчий процес.
Верховна Рада