Порядок затвердження плану села і міста можуть змінити

У Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 5126 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення містобудівної діяльності (щодо планування територій)».

Внесення змін передбачено з метою врегулювання питань планування та забудови територій, впровадження загальноприйнятого в країнах ЄС терміна «просторове планування», спрощення дозвільної системи в сфері містобудування, унормування питань, пов'язаних з регулюванням відносин при здійсненні містобудівної діяльності.

Однак, на практиці, крім терміна «просторове планування» та унормування питань, спрощення дозвільної системи ніяк не відбувається.

Так, ст. 12 Закону України «Про основи містобудування» на сьогоднішній день передбачає, що твердження Генерального плану територій населеного пункту входить в компетенцію місцевих селищних і міських рад. Тобто саме місцевий орган влади, обраний самими жителями цього населеного пункту вирішує питання розподілу земель, затвердження парків і скверів або видачі дозволу на будівництво заводу.

У запропонованій народними депутатами редакції стверджувати Генеральну схему планування територій України або вносити до неї зміни тепер довірено Кабінету Міністрів.

Цікавим є ще й той момент, що у виконавчих органів місцевої влади забрали не тільки функцію за твердженням Генерального плану території, а суттєво скоротили і дозвільні функції.

Так, ст. 14 в новій редакції передбачає, що місцеві органи виконавчої влади можуть, як і раніше, вносити пропозиції щодо встановлення та зміни меж населених пунктів. Однак, тепер на виконавчі органи буде ще покладено функцію щодо організації розробки внесення змін та подання місцевих правил забудови на розгляд і затвердження відповідної сільської, селищної, міської рад.

Варто відзначити, що ці місцеві правила будуть затверджуватися саме місцевою радою і не вимагають угоди з Кабінетом Міністрів.

Після затвердження такі матеріали подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері будівництва, архітектури, містобудування для внесення до Державного реєстру планувальної документації на регіональному та місцевому рівнях протягом 30 днів з дня їх затвердження.

Таким чином, місцева рада зможе регулювати, яким чином будуть будувати на їх території. Однак, не варто забувати, що вирішення питання про те, що саме будуватимуть, відноситься до компетенції вже центрального органу влади.

Ще одним приємним моментом є скорочення органів центрального апарату. Замість трьох їх залишається два - центральний орган в сфері будівництва, архітектури, містобудування та центральний орган з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Для залучення інвестицій планується використовувати Державний реєстр планувальної документації на регіональному та місцевому рівнях.

Також, за задумом авторів, він допоможе раціонально використовувати території.

Внесення даних до Реєстру планувальної документації здійснюється центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури та містобудування на підставі інформації, наданої органами виконавчої влади та місцевого самоврядування протягом 30 днів після затвердження планувальної документації. Неподання інформації до Реєстру планувальної документації тягне за собою відповідальність.

Доступ до Реєстру планувальної документації здійснюватиметься безкоштовно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади.

Однак, чи замінить існування реєстру та скорочення центральних органів ту негативну сторону по створенню цілого ряду бюрократичних процедур при зміні Генплану міста чи села для місцевих жителів, залишається питанням.