Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

План податкових перевірок формуватимуть по-новому

09.11.2020 214 0 0

Мінфін наказом від 7 вересня 2020 № 548 оновив Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Порядок привели у відповідність до змін, внесених Законом № 466. Тепер внесення змін до плану-графіка на поточний рік допускається не частіше одного разу у першому та одного разу у другому кварталах такого року, крім випадків, коли зміни пов'язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін може бути розпочата не раніше ніж 1 липня поточного року у разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі, і не раніше ніж 1 жовтня у разі внесення змін у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному сайті ДПС до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Оновлені також критерії ризику, зокрема, до платників податків - юридичних осіб встановлено наступні критерії високого ступеня ризику:

наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою ПДВ понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн;

наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДПС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків:

  • рівень сплати податку на прибуток знизився на 50 та більше відсотків порівняно з календарним роком, що передував останній документальній плановій перевірці платника податків;
  • наявність інформації в судових рішеннях за статтями 191, 212, 368 Кримінального кодексу про ризиковий характер діяльності контрагентів платника податків;
  • невідповідність залишків запасів на складах до обсягів реалізації;
  • зменшення вартості основних фондів у значних обсягах при відсутності збільшення сплати податку на прибуток;
  • зростання довгострокових зобов'язань і забезпечень в сумі більше ніж 10 млн грн або перевищує 30 відсотків загальних обсягів постачання;
  • дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж у 2 рази;
  • наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операцій з продажу із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу продажу, але не менше ніж 100 тис. грн;
  • сума розрахованої амортизації основних засобів та нематеріальних активів на 30 відсотків перевищує суму нарахованої амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

До середнього ступеня ризику:

  • зниження суми сплати рентних платежів порівняно з попереднім календарним роком на 50 та більше відсотків;
  • невідповідність показників декларації з рентної плати за календарний (звітний) рік даним, визначеним у лісорубних (лісових) квитках;
  • декларування платниками податків, які декларують вид діяльності, пов'язаний з будівництвом, інших податкових зобов'язань з податку на додану вартість більше ніж 30 відсотків загального обсягу постачання та встановлення реалізації (чистий дохід) нижче собівартості;
  • несплата податкових зобов'язань з податку на прибуток платниками податків, які декларують вид діяльності, пов'язаний з будівництвом, у зв'язку з виключенням їх з Реєстру неприбуткових організацій, відповідно до вимог підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу;
  • коригування платниками податків, які декларують вид діяльності, пов'язаний з роздрібною торгівлею, податкових зобов'язань з ПДВ в сторону зменшення у розмірі 10 та більше відсотків, що надалі призводить до заниження бази оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) нижче ціни придбання таких товарів;
  • обсяги отримання (ввезення) тютюнової сировини та/або фільтрів для виробництва сигарет у платників податків, які декларують вид діяльності, пов'язаний з виробництвом тютюнових виробів, в перерахунку на готову продукцію перевищують обсяги виробництва на 50 та більше відсотків;
  • сума розрахункових операцій, проведених через РРО, на 50 та більше відсотків менше від середньої суми розрахункових операцій, проведених через РРО платників податків України, які працюють на одній території (регіон), з одним видом господарської діяльності з урахуванням пропорційності доходів до суми розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій;
  • здійснення закупівлі продукції при відсутності реалізації платниками податків, які мають ліцензії на оптову торгівлю тютюновими виробами та/або алкогольними напоями;
  • декларування податкових зобов'язань на рівні податкового кредиту з податку на додану вартість протягом трьох календарних (звітних) місяців платниками податків, які декларують вид діяльності, пов'язаний з оптовою чи роздрібною торгівлею, при збільшенні обсягу реалізації на митній території України на 10 та більше відсотків;
  • декларування протягом трьох звітних податкових періодів до відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі понад 500 тис. грн за відсутності зовнішньоекономічних операцій або за наявності одночасно експортних та імпортних операцій та відсутності інформації щодо власних або орендованих основних фондів тощо

До незначного ступеня ризику:

  • зменшення суми розрахункових операцій, проведених через РРО, на 20 та більше відсотків порівняно із середньою сумою розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій за останні 6 місяців з урахуванням пропорційності доходів до суми розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій;
  • ІР-адреса або електронна адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, використовується більш ніж сімома платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн гривень.

www.mof.gov.ua

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали