Перспективи регуляції крипторинку в Україні

Після оприлюднення у листопаді 2023 року законопроєктів щодо оподаткування віртуальних активів (проєкт № 10225 та альтернативний № 10225-1), головна дискусія розгорнулась саме щодо податків. Однак у цьому контексті різниця у підходах до особливостей регулювання ринку загалом залишилася менш помітною. Про особливості цього процесу «Мінфіну» розповів член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Юрій Бойко.

Про що йде мова?

Фактично проєкт № 10225 передбачав (за виключенням певних особливостей) імплементацію базових положень Регламенту (ЄС) 2023/1114 Європейського парламенту та Ради від 31 травня 2023 року про ринки криптоактивів (Markets in Crypto-Assets Regulation – MiCA), що розроблявся найвпливовішими фахівцями світового значення.

Цей проєкт повністю змінив підходи до регулювання ринку віртуальних активів, які були закладені в Законі від 17.02.2022 № № 2074-ІХ «Про віртуальні активи» (далі – Закон № 2074), який не набув чинності. Ці зміни були розроблені передусім для впровадження в нашій державі цивілізованих європейських правил роботи бізнесу та захисту громадян.

Зі свого боку, альтернативний проєкт № 10225-1, по суті, пропонує лише рамкове оновлення вказаного вище Закону № 2074, залишаючи низький рівень захисту громадян та недостатній інструментарій для можливості нагляду за прозорістю функціонування ринку віртуальних активів. При цьому прихильники цього законопроєкту не вважають доречною імплементацію МіСА в України, оскільки, на їх думку, впровадження її правил не дозволить нашій державі стати привабливою криптоюрисдикцією.

Але тут виникає логічне питання: чи дійсно МіСА та інші правила ЄС, що стосуються регулювання віртуальних активів, настільки складні та неприйнятні для України, що не дозволять сформувати ринок в нашій юрисдикції? І відповідь на це питання неможлива без розуміння, а в чому ж полягає особливість підходів, запропонованих ЄС для регулювання ринку віртуальних активів?

Не такий чорт страшний, як намальований

Якщо детально проаналізувати вимоги МіСА, то вказаний регламент ЄС встановлює:

• чітку категоризацію віртуальних активів, відповідно до їх цільового призначення, що надає змогу учасникам ринку зрозуміти їх природу та бути проінформованими про можливі способи їх використання в обороті;
• правила здійснення публічної пропозиції стейблкоїнів та допуск їх до торгів на біржі, а також обов’язків емітентів стейблкоїнів до їх активів та резервів.

MiCA запроваджує жорсткі вимоги до емітентів стейблкоїнів, через встановлення вимог до стейблкоїнів із фіатною підтримкою у вигляді забезпечення 1 : 1 ліквідними резервами під управлінням третьої сторони для забезпечення незалежності від інших активів, що тим самим призводить до заборони алгоритмічних стейблкоїнів.

Окрім вимог щодо ліквідності, емітенти стейблкоїнів також мають забезпечити провадження певних процедур для захисту резервних активів, встановлення процедур розгляду скарг і процедур для запобігання ринковим зловживанням та інсайдерській торгівлі.

При цьому допуск криптоактивів до публічної пропозиції та торгівлі вимагає попередньої публікації «білої книги» із розкриттям інформації про фінансові та технічні аспекти такого токену перед його запуском на ринок.

Якщо ж токен не має емітента, наприклад, BTC, офіційний документ, підготовлений біржею, повинен попереджати користувачів про потенційні ризики токена, і біржа несе всю відповідальність за цей токен.

Для України такі жорсткі підходи до регулювання стейблкоїнів корисні не лише як спосіб захисту прав непрофесійних інвесторів від фінансового шахрайства, але й є цінними в контексті дискусії можливості допуску певних віртуальних активів на ринок України, як засобів обміну.

Адже не секрет, що існує позиція, що з метою захисту монетарної стабільності в Україні можливо дозволити лише операції з обміну віртуальних активів один на одного, або на фіатні гроші. Але за такого підходу, наприклад, буде неможливим проведення операцій щодо оплати токенами комісії криптобірж, що наразі є типовою практикою.

При цьому вимоги МіСА щодо ліквідності стейблкоїнів роблять їх привабливими для інвестицій інституційних інвесторів, а також можуть виступити гарантом для забезпечення монетарної стабільності.

Однакові умови ведення бізнесу для постачальників послуг на ринку віртуальних активів

Всі провайдери послуг, пов’язаних із криптовалютами (CASP), повинні бути зареєстровані та ліцензовані у відповідного регулятора. Це включає в себе різні послуги – від торгових платформ до депозитарних послуг. Вимога ліцензування поширюється на необхідність комплексного управління та дотримання певних операційних умов, які забезпечують прозорість і захист прав споживачів.

Зокрема, такі вимоги полягатимуть у необхідності офісу і наявності хоча б одного директора-резидента країни, провадження політики та процедур протидії відмиванню грошей (AML), безперервності послуг, забезпечення безпеки даних, дотримання правил маркетингової комунікації, а також необхідність дотримання певних процедур для запобігання зловживанням на ринку та правильного розгляду скарг, та публічність політики ціноутворення, витрат і комісій.

Звичайно, що забезпечення таких підходів вимагатиме від СASP певних зусиль, але, по суті, для компаній, що будуть авторизовані в ЄС та в Україні, відповідні бізнес-процеси налагоджуватимуться за єдиною матрицею. А тому, якщо ти здійснив авторизацію в Україні, то це дозволить легко пройти авторизацію в ЄС, і навпаки.

Загалом очевидно, що основною метою MiCA є захист споживачів шляхом забезпечення того, щоб компанії дотримувалися прозорих процедур аудиту та підтримували резерви, які можна перевірити. І навряд чи варто ігнорувати вказану потребу у прозорості для України, з огляду на численні крахи великих криптокомпаній, наприклад, FTX, та необхідність досягнення фінансової та інституційної стабільності ринку.

Можна узагальнити, якщо Україна матиме Закон № 2074 з імплементованими до нього положеннями регламенту MiCA, у майбутньому криптокомпаніям буде легше працювати за одними правилами як на українському ринку, так і в межах усього ЄС. Їм не потрібно буде розробляти інші бізнес-підходи та підлаштовуватися під нові правила.

Не МіСА єдиною...

Інтеграційні процеси в Україні вимагають також враховувати інше законодавство ЄС, що стосується віртуальних активів. Мова йде про:

• регламент (ЄС) 2023/1113 від 31 травня 2023 року про інформацію, що супроводжує перекази коштів і певних криптоактивів,
• внесення змін до Директиви (ЄС) 2015/849 або Transfer of Funds Regulation (TFR),
• восьме оновлення Директиви Ради 2011/16/ЄС від 15 лютого 2011 року про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування або DAC8.

Нова версія TFR доповнює виконання рекомендації 15 Групи розробки фінансових заходів (FATF) щодо ризиків відмивання грошей і фінансування тероризму, пов’язаних із віртуальними активами, шляхом розширення існуючих правил щодо інформації, що супроводжує перекази коштів, на перекази криптоактивів (так зване «правило подорожей») у всьому ЄС.

TFR вимагає від CASP, які здійснюють операції з криптоактивами від імені своїх клієнтів, збирати, зберігати та обмінюватися інформацією про відправника та бенефіціара, які беруть участь у транзакції.

Також TFR застосовуватиметься до переказів криптоактивів, що здійснюються за допомогою криптобанкоматів та на посередників: компанії, які не є CASP відправника або одержувача, але отримують і передають переказ криптоактивів від імені одного з цих CASP.

А от DAC8 передбачає автоматичний обмін інформацією про віртуальні активи. Вона встановлює правила, відповідно до яких CASP, що базуються в ЄС, незалежно від їх розміру, повинні повідомляти про транзакції від резидентів ЄС.

Директива охоплює широкий спектр криптоактивів, використовуючи визначення, викладені в МіСА, але при цьому йде далі, поширюючи своє регулювання на будь-які токени, що можуть бути використані в платіжних чи інвестиційних цілях, зокрема, наприклад, на децентралізовані віртуальні і певні невзаємозамінні токени (NFT).

Фактично DAC8 – це європейський варіант Системи звітності про криптовалютні активи (CARF) і поправки до Загального стандарту звітності (CRS), що були нещодавно оприлюднені Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що розроблені для застосування принципів CRS до криптоактивів і містять аналогічні модельні правила та коментарі до CRS, які можуть бути запроваджені у внутрішньому законодавстві.

DAC8 вимагатиме від CASP звітувати про транзакції клієнтів, які проживають в ЄС, незалежно від їх розміру чи місця розташування. Пропозиція охоплює як внутрішні, так і міжнародні операції.

Інформація, яку повинні будуть звітувати CASP, є великою. Наприклад, щодо користувача (ЄС), який підлягає звіту, – йому потрібно буде повідомити: ім’я, адресу, ІПН, країну проживання в ЄС, а також дату та місце народження. Щодо звітних транзакцій із криптовалютними активами (передача чи обмін): повна назва криптоактивів, валові суми, сплачені та отримані, кількість одиниць, кількість транзакцій та справедлива ринкова вартість. Зрозуміло, що для того, щоб збирати та повідомляти цю інформацію, CASP необхідно буде запровадити ефективні процедури належної перевірки.

Очевидно, що DAC8 вимагатиме звітування інформації навіть від CASP, які не зареєстровані в ЄС, де їхні клієнти перебувають в ЄС. Цей елемент чітко призначений для того, щоб гарантувати, що для таких постачальників послуг немає переваги переїжджати за межі ЄС, щоб уникнути зобов’язань щодо звітності.

По суті, DAC8 або CARF, залежить від того, що Україна швидше інтегрує, і наддасть той ефективний інструмент для податкових органів щодо збору необхідної інформації для ефективного оподаткування операцій з віртуальними активами.

Далі буде…

Вказані вище документи ЄС – це, по суті, лише початок. Наприклад, наразі вже прийнято Регламент (ЄС) 2022/858 від 30 травня 2022 року про пілотний режим для ринкових інфраструктур, заснованих на технології розподіленого реєстру. Також триває робота по MiCA II, що має вирішити питання регулювання децентралізованих фінансів, де немає посередників, та врегулювати децентралізовані віртуальні активи.

Розкриття інформації, прозорі фінанси та корпоративне управління давно стали атрибутами цивілізованого світу, які значно знижують рівень зловживань на ринку та втрату інвесторами коштів.

І, з огляду на плани України щодо максимального пришвидшення процесів євроінтеграції, навряд чи нам варто зосереджуватись на законопроєктах, що після їх запуску за рік чи два потребуватимуть узгодження із законодавством ЄС.

Ми впевнені, що наша держава має рухатись саме в європейському напрямку, що дозволить створити чесні та прозорі правила ведення бізнесу, а також забезпечити належний захист наших громадян.

НКЦПФР

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm