Огляд деяких документів, що набули чинності в грудні 2018 року

Пільгові ставки ввізного мита на імпорт російських товарів застосовуватимуться ще рік

Період застосування пільгових ставок ввізного мита, установлених Митним тарифом України щодо імпорту товарів походженням із Російської Федерації, подовжено із 20 грудня 2018 року по 31 грудня 2019-го.

Відповідну зміну внесено до постанови КМУ від 30.12.15 р. № 1146, яка діє з 02.01.16 р. по 01.01.20 р. або до моменту припинення порушення Російською Федерацією Договору про зону вільної торгівлі, вчиненого 18.10.11 р. (постанова КМУ від 18.12.18 р. № 1088).

Заборону на ввезення в Україну деяких російських товарів подовжено на рік

Ще на рік, із 20 грудня 2018 року по 31 грудня 2019-го, подовжено заборону на ввезення на митну територію України російських товарів за переліком, що додається до постанови КМУ від 30.12.15 р. № 1147.

Заборона, введена як відповідь на заборону ввезення на митну територію РФ товарів сільськогосподарського призначення, продукції та сировини з України, діє з 10.01.16 р. по 01.01.20 р. або до моменту припинення застосування РФ дискримінаційних та/або недружніх дій щодо України (постанова КМУ від 18.12.18 р. № 1089).

Винагорода вітчизняних СГ, які імпортують продукцію/роботи/послуги оборонного призначення, становить 3 % їх вартості

Із 20.12.18 р. у разі закупівлі продукції (робіт, послуг) оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб’єктів господарювання (далі – СГ), яким надано відповідні повноваження, у тому числі із залученням кредитів під державні гарантії для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності та безпеки держави, прибуток (постачальницька винагорода) становить 3 % вартості продукції (робіт, послуг) за зовнішньоекономічним договором (контрактом).

Відповідне доповнення унесено до п. 263 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 27.04.11 р. № 464 (постанова КМУ від 18.12.18 р. № 1063).

Як реєструються звіти про оцінку

Унесено зміни до постанови КМУ від 21.08.14 р. № 358, зокрема:

• уточнюється, що оціночна вартість визначається з метою обчислення доходу платника-фізособи від продажу (обміну), успадкування та/або дарування майна у випадках, передбачених Податковим кодексом (далі – ПК) (крім успадкування та/або дарування майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою);
• інформація зі звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок (далі – звіт), складеного для цілей оподаткування, вноситься до Єдиної бази даних звітів (далі – ЄБДЗ) з метою реєстрації звіту і є додатком до нього;
• звіт є дійсним за умови включення інформації з нього до ЄБДЗ;
• ЄБДЗ здійснює моніторинг інформації зі звіту на предмет відсутності порушень. Якщо звіт складений правильно і оціночна вартість майна відповідає ринковим цінам, він реєструється в ЄБДЗ шляхом присвоєння йому унікального номера та автоматичного формування довідки про внесення інформації зі звіту до ЄБДЗ;
• відповідність оціночної вартості майна, зазначеної у звіті суб’єктом оціночної діяльності (далі – суб’єкт), ринковим цінам установлюється ЄБДЗ за допомогою модуля електронного визначення оціночної вартості, подібного до об’єкта оцінки майна. У разі виявлення недоліків та/або порушень, невідповідності оціночної вартості ЄБДЗ відмовляє в реєстрації звіту. Суб’єкти мають право протягом 10 днів звернутися до Фонду держмайна із заявою про рецензування такого звіту;
• реєстрація звіту перевіряється нотаріусами під час посвідчення правочинів або посадовою особою, у присутності якої між фізособами укладається договір купівлі-продажу (міни, поставки) транспортних засобів, СГ, який надає послуги з укладення біржових угод;
• документи про визначення оціночної вартості об’єкта оцінки зберігаються в архіві суб’єкта у паперовій та електронній формах протягом 3 років від дати оцінки;
• на запит Фонду держмайна суб’єкт надсилає документи, пов’язані з оцінкою майна. Неподання документів у визначений строк є підставою для зупинення Фондом держмайна доступу до ЄБДЗ (постанова КМУ від 21.11.18 р. № 971 діє із 1 грудня).

Критерії оцінки ризику у сфері держрегулювання цін

Оновлено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності (далі – критерії) та визначається періодичність проведення Держпродспоживслужбою планових перевірок із питань дотримання СГ вимог до формування, установлення та застосування державних регульованих цін. Такими критеріями визнано:

• становище СГ на ринку;
• наявність фактів порушення СГ вимог законодавства про ціни і ціноутворення;
• кількість обґрунтованих звернень про порушення СГ вимог законодавства під час формування, установлення та застосування державних регульованих цін.

СГ відносяться до високого, середнього або незначного ступеня ризику з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, зазначеними в переліку з додатка 2, за шкалою: від 41 до 100 балів – до високого ступеня ризику (перевіряють не частіше одного разу на 2 роки); від 21 до 40 балів – до середнього (перевіряють не частіше одного разу на 3 роки); від 0 до 20 балів – до незначного (перевіряють не частіше одного разу на 5 років) (постанова КМУ від 12.12.18 р. № 1064 діє з 4 грудня).

Критерії оцінки ризику від госпдіяльності з виробництва, торгівлі, ремонту зброї

Затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від госпдіяльності у сфері виробництва, торгівлі, ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/сек; виробництва спецзасобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продажу, що підлягає ліцензуванню. Такими критеріями є:

• строк провадження ліцензіатом виду госпдіяльності;
• дотримання ліцензіатом вимог Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 02.12.15 р. № 1000, протягом останніх 2 років до планового періоду;
• кількість місць провадження госпдіяльності;
• роботи, які проводяться за видом госпдіяльності.

Для віднесення СГ до високого, середнього або незначного ступеня ризику враховується сума балів, нарахованих за всіма критеріями, зазначеними в переліку з додатка 2, та за шкалою, наведеною у попередній інформації. Також із вищевказаною періодичністю здійснюються перевірки (постанова КМУ від 12.12.18 р. № 1045 набула чинності з 14 грудня).

До 3 січня фінустанови, віднесені до підприємств, що становлять суспільний інтерес, повідомляють про аудитора, який здійснюватиме аудит фінзвітності

Затверджено форму повідомлення фінустанови, віднесеної до підприємств, що становлять суспільний інтерес (далі – фінустанова), про суб’єкта аудиторської діяльності, який надаватиме послуги з аудиту фінзвітності, та Порядок її заповнення та подання.

Фінустанови, які станом на 4 грудня 2018 року уклали договори про аудит фінзвітності із суб’єктами аудиторської діяльності, що мають право проводити обов’язковий аудит фінзвітності таких підприємств, повинні до 3 січня 2019 року повідомити Нацкомфінпослуг про укладення такого договору за формою, затвердженою розпорядженням Нацфінпослуг від 08.11.18 р. № 1960 (набуло чинності з 4 грудня).

***

Із 8 січня можуть відкрити нові рахунки для сплати податків

Нагадаємо, відповідно до п. 2.1 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 22.06.12 р. № 758, щорічно на початок нового бюджетного періоду в органах Казначейства відкриваються рахунки за надходженнями до державного та місцевих бюджетів (далі – надходження). Рахунки за надходженнями відкриваються протягом 45 днів з дня прийняття закону про Держбюджет. Закон про Держбюджет на 2019 рік прийнято 23 листопада, тому з урахуванням вихідного та святкового днів (6 та 7 січня) дата відкриття рахунків припадає на 8 січня.

У разі відсутності змін у законодавстві щодо переліку надходжень, порядку їх зарахування до бюджетів не пізніше першого робочого дня нового бюджетного періоду органи Казначейства відкривають (перевідкривають) рахунки з реквізитами попереднього бюджетного періоду.

Якщо зміни відбулися, Казначейство централізовано відкриває/закриває рахунки за надходженнями та доводить інформацію про це до органів Казначейства для подальшого інформування органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.