Новий єдинник четвертої групи та що чекає на сімейні ФГ: огляд Закону

Із 15.08.18 р. набув чинності Закон від 10.07.18 р. № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (далі – ПК, Закон № 2497, сімейні ФГ). Розглянемо основні новації для фермерів.

1. Фізособу-підприємця визнано сільгосптоваровиробником. Багато хто і раніше відносив до сільгоспвиробників підприємців, які займаються виробництвом сільгосппродукції та/або розведенням риби, переробкою продукції на власних чи орендованих потужностях та здійснюють подальше її постачання. Утім пп. 14.1.235 ПК, тобто пряма норма, яка визначає поняття такого виробника, не містила фізособи-підприємця, в ній згадувалися тільки юрособи. Тому податківці трактували цю норму так, що сільгосптоваровиробником може бути лише юрособа.

Прийнятим Законом № 2497 вказаний підпункт ПК доповнено кількома словами, які для багатьох є довгоочікуваними: сільгосптоваровиробником є юрособа, незалежно від організаційно-правової форми, або фізособа-підприємець.

2. Зустрічаємо новенького серед єдинників четвертої групи – фізособу-підприємця, який провадить діяльність виключно в межах ФГ, зареєстрованого відповідно до Закону від 19.06.03 р. № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі – Закон № 973) (пп. 4 п. 291.4 ПК). Але для цього потрібно, аби сукупно виконувалися такі вимоги:

• здійснює виключно вирощування, відгодовування сільгосппродукції, збирання, вилов, переробку власно вирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
• провадить господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
• членами господарства такої фізособи є тільки члени її сім’ї у розумінні ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу;
• не використовує працю найманих осіб;
• площа сільгоспугідь та/або земель водного фонду, що знаходиться у власності та/або користуванні членів ФГ, становить не менше 2 га і не більше 20 га.

Отже, відтепер серед єдинників четвертої групи можуть бути юрособи та підприємці за умови виконання певних вимог (для підприємців – вищезазначені, для юросіб – частка сільгоспвиробництва). У разі недотримання однієї із вимог фізособа-підприємець не зможе отримати статус платника єдиного податку (далі – ЄП) четвертої групи.

З аналізу перелічених вище вимог стає зрозуміло, що дана група розрахована на невеликі сімейні ФГ. Нагадаємо, під час обґрунтування необхідності прийняття Закону № 2497 наголошувалось, що існує безліч невеликих селянських господарств із сімей, котрі не мають шансу функціонувати належним чином через відсутність їх захисту на державному рівні. Створивши сімейне ФГ без статусу юрособи, суб’єкти не могли бути віднесені до тієї чи іншої групи платників податків, аби користуватися пільговими правами, які мають інші господарства – юрособи. Через це виникало нерівне конкурентне середовище. Аби легалізувати працю простих селян та отримувати від них належні податки і платежі, і було прийнято Закон № 2497, яким сімейним ФГ без статусу юрособи надано можливість стати єдинником четвертої групи. Вважається, що це має заохотити їх вийти із тіні та офіційно сплачувати податки. Крім того, змінами уточнюється, що стати платником ЄП четвертої групи (пп. 291.4.7 ПК):

• з наступного року – може новоутворена юрособа, у якої частка сільгосптоваровиробництва за попередній податковий (звітний) рік становить 75 % або більше;
• з року держреєстрації – фізособа-підприємець.

Стосовно частки сільгоспвиробництва для підприємців у змінах не йдеться. Крім того, у пп. 298.8.1 ПК уточнюється, що розрахунок частки сільгоспвиробництва подається юрособою. Це означає, що підприємцям його подавати не треба. Також у переліку підстав для анулювання реєстрації платника ЄП дотримання частки сільгоспвиробництва тепер стосується тільки юросіб (п. 299.10 ПК). Тобто в разі виконання усіх умов фізособа-підприємець може стати платником ЄП четвертої групи одразу від дня держреєстрації (пп. 298.8.5 ПК). З боку держави це ще один засіб заохочення селян реєструвати сімейне ФГ без статусу юрособи, узаконити свою діяльність та зразу отримати привілеї платника ЄП. Детальніше про податкові новації для підприємців – єдинників четвертої групи читайте у наступних консультаціях.

3. Зазвичай у селах у пік сезону для виконання різних підрядних робіт наймають місцевих мешканців, укладаючи з ними цивільно-правові договори (далі – ЦПД). Однак не всі забажають мати справу із підприємцями – платниками ЄП четвертої групи. Адже вони не є податковими агентами по відношенню до отримувачів винагород/виплат за ЦПД. Під час співпраці з єдинником четвертої групи виконавець зобов’язаний включити суми доходів до річної податкової декларації за звітний рік та самостійно сплатити з них податки і збори (пп. 164.2.2 ПК). Тож така фізособа матиме додаткові зобов’язання щодо самостійного декларування і сплати ПДФО та військового збору після закінчення звітного року.

4. Нарешті це відбулось! Для підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування в контролі за офіційним оформленням договорів оренди землі ст. 168 ПК доповнено пп. 168.4.9, згідно з яким ПДФО з орендної плати (суборенди, емфітевзису) за земельні ділянки (паї) сплачується податковим агентом до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок. Тобто, починаючи з 15.08.18 р., суми ПДФО з доходів, які виплачуються фізособам за оренду/суборенду/емфітевзис землі, слід перераховувати до місцевого бюджету за місцезнаходженням ділянки.

Увага! Порядок перерахування військового збору не змінився: як і раніше, він має перераховуватися за податковою адресою платника.

5. Закон № 2497 не оминув Закон № 973, до якого внесено низку змін, а саме:

• установчим документом для ФГ-юрособи є статут, а для підприємців – договір (декларація) про створення ФГ (ст. 1);
• договір про створення сімейного ФГ укладається, коли засновників декілька (особа та члени її сім’ї), а декларація складається у разі одноосібного створення господарства (ст. 81);
• особливості створення та діяльності сімейного ФГ без статусу юрособи викладено у новій редакції ст. 81. Зокрема, уточнено установчі документи для різних форм сімейного ФГ. Визначено, що умови договору (декларації) про створення сімейного ФГ мають містити дані членів господарства, ступінь їх родинного зв’язку, паспортні дані та ідентифікаційний номер платника (раніше такої умови в нормі не було).

Аналогічні зміни до установчих документів, які необхідно подавати для держреєстрації сімейного ФГ без статусу юрособи, внесено до Закону від 15.05.03 р. № 755-IV (ст. 9, 18).

6. Уточнено порядок оподаткування лісових земель. А саме: податок за лісові землі відтепер складається не тільки з рентної плати, а й із земельного податку, що визначається податковим законодавством. Ставки податку за 1 га лісових земель установлюються відповідно до ст. 274 та 277 ПК (ставки податку для ситуацій, коли нормативну грошову оцінку проведено та не проведено) (п. 273.1, 273.3 ПК).
Проте до кінця не зрозуміло, чому в податку за лісові землі вирішили об’єднати земельний податок та рентну плату. Складається враження, що метою було приховати норму. В інші норми ПК стосовно лісу зміни не внесено. Тому однозначно відповісти, з якою метою внесено зміни до ст. 273 ПК, сказати важко. Редакція з’ясує це питання і ознайомить з результатом читачів журналу.

7. Крім передбачених Законом № 2497 видів підтримки, сімейним ФГ, зареєстрованим платниками ЄП четвертої групи, надається додаткова фінансова підтримка через механізм доплати ЄСВ на користь застрахованих осіб - членів/голови сімейного ФГ у сумі:

• 0,9 мінімального страхового внеску (далі — МСВ) – перший рік;
• 0,8 МСВ – другий рік;
• 0,7 МСВ – третій рік;
• 0,6 МСВ – четвертий рік;
• 0,5 МСВ – п’ятий рік;
• 0,4 МСВ – шостий рік;
• 0,3 МСВ – сьомий рік;
• 0,2 МСВ – восьмий рік;
• 0,1 МСВ – дев’ятий та десятий роки.

Нагадаємо, що у 2018 році МСВ становить 819,06 грн. Фінансова підтримка надається сімейному ФГ виключно за умови, що його голова сплачує за себе та за кожного з членів свого господарства (якщо вони не підлягають страхуванню на інших засадах) ЄСВ у сумі, не меншій за:

• 0,1 МСВ – перший рік;
• 0,2 МСВ – другий рік;
• 0,3 МСВ – третій рік;
• 0,4 МСВ – четвертий рік;
• 0,5 МСВ – п’ятий рік;
• 0,6 МСВ – шостий рік;
• 0,7 МСВ – сьомий рік;
• 0,8 МСВ – восьмий рік;
• 0,9 МСВ – дев’ятий та десятий роки.

Не зовсім зрозуміло, чому законодавці зробили таке застереження. Адже з 01.01.18 р. члени ФГ, які не підлягають страхуванню на інших засадах, зобов’язані сплачувати за себе ЄСВ в розмірі не менше МСВ. Утім ясно одне – якщо член ФГ або його голова не зареєструвалися платниками ЄСВ та не сплачували внески, вони не матимуть права на отримання доплати з ЄСВ. До речі, таке право може бути застосовано кожним членом сімейного ФГ, у тому числі головою, один раз.

Зверніть увагу: вперше закон містить норму, де чітко зазначено, що голова належить до членів ФГ.

Ця новація дійсно є дуже корисною та важливою для членів ФГ. Але, скоріш за все,  механізм запрацює тільки в наступному році, оскільки:

• по-перше, фінансова підтримка надається за рахунок коштів, передбачених у Держбюджеті України, в тому числі за рахунок коштів, які спрямовуються на державну підтримку сільгосптоваровиробників відповідно до п. 42 розд. VI Бюджетного кодексу;
• по-друге, порядок надання вказаної фінансової підтримки визначається Кабміном, тобто запровадження механізму потребує прийняття КМУ підзаконного нормативного акта.