ПДВ 2018 - всі зміни

Найхарактернiшими прикладами непрямого оподаткування є податок на додану вартiсть, акцизний збiр, мито.

Головною особливістю платника ПДВ є  розрив між реальним і формальним платником.  Реальний платник ПДВ – це покупець. Кошти для ПДВ входять до ціни товару. Формальний платник ПДВ – це продавець. Після продажу товару він зобов’язаний перерахувати ПДВ до бюджету.  Сума ПДВ, сплачена реальним платником, проходить через формального платника, яким вона і перераховується до бюджету. 

Податок на додану вартiсть за своєю економiчною сутнiстю є унiверсальним акцизом.

На сьогоднi податок на додану вартiсть набув широкого застосування і є  важливою складовою податкових систем у  понад 40 країнах свiту, в тому числi в 17 європейських кранах.

Ставки податку встановлюються в процентах, якi коливаються вiд 12 % у Люксембурзi та Iспанії до 22 % у Данії i 25 % в Iрландii. Кiлькiсть ставок досить рiзна вiд однiє(в Данії) до семи (у Франції). Найнижча ставка - 2,1 % у Францiї на продовольчi товари, i найвища - 33,3 % щодо товарiв, якi є предметами розкошi. Загалом є пiдстави для висновку, що досвiд застосування ПДВ у кранах Європи пiдтверджує його життєздатнiсть i успiшне функцiонування в ринкових системах.

Останнім  часом, на сторінках інтернет-видань, точаться розмови про доцільність деяких податків, об’єднання 2-х в один,  можливо, законодавець нас таки здивує.

Та наразі ті зміни, що задекларував Закон 2245 по видам податків, з якими ми вас ознайомили в попередніх темах Марафону - Зміни до ПКУ: ПДВ, вимагають від бухгалтера неабиякого розуміння  і знання законів та інших нормативних актів. 

Uteka - ваш надійний помічник в лабіринтах нових змін нормотворення, поспішає нагадати: не забудьте провести перерахунок частки використання товарів/послуг.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, зобов'язаний подати до відповідного контролюючого органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування

22 січня останній день подачі Податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року та подача заяви про вибір квартального (податкового) періоду з ПДВ У 2018 році платниками, які сплачують єдиний податок.

Платником єдиного податку, що обирає квартальний звітний (податковий) період, в заяві зазначаються відомості щодо дати, з якої обирається квартальний звітний (податковий) період, дата, з якої платник податку перебуває на єдиному податку та ставка єдиного податку на дату подання заяви.

Квартальний звітний (податковий) період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року до кінця такого року або до переходу платника податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, на сплату інших податків і зборів.

Якщо платник податку разом із декларацією з ПДВ за наслідками останнього звітного (податкового) періоду календарного року не подав до контролюючого органу, у якому перебуває на обліку, вказаної вище заяви, такий платник податку зобов’язаний з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний (податковий) період.

Хто та в яких випадках здійснює річний перерахунок ПДВ і як заповнити таблиці 1–3 (саме їх заповнюють платники ПДВ) додатка 7 до податкової декларації з ПДВ. Наведений порядок перерахунку застосовний як звичайними комерційними підприємствами, так і сільгосптоваровиробниками.

Коли та ким подається додаток 7 із заповненою таблицею 4, правила заповнення і приклад.

Якщо при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті

товарів, розрахунки з постачальником - нерезидентом за які не проведено, не змінюється сума компенсації вартості товарів та не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.

Ящо ж суми ПДВ, сплачені у вартості товарів/послуг, основних фондів, які придбані за рахунок бюджетних коштів, отриманих платником податку в формі капітальних трансфертів, то вони можуть бути віднесені платником податку до податкового кредиту, якщо оплата таких товарів/послуг, основних фондів здійснювалася безпосередньо платником податку з його власного банківського (казначейського) рахунки або з каси, і за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту , встановлені ПКУ.

В основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками у зв’язку з придбанням товарів/послуг, а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (у частині податку на додану вартість). Отже, суми податку на додану вартість, які сплачені авансом у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг, приймають участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Платник податку, у якого попередня оплата за товари залишається не підтвердженим фактом отримання таких товарів, втрачає право на податковий кредит, так як перерахування попередньої оплати за товари без факту отримання таких товарів, не відповідає визначенню придбання.

Зміна напрямку узгодженого бюджетного відшкодування ПДВ

Додаток 7 до декларації з ПДВ: відображаємо РК, виписані до різних періодів

Щоб дізнатися які коригування підлягають відображенню в додатку 1 ми наводимо вам приклад заповнення і виправлення помилок.

Ну і наостанок позитивна інформація: нагадуємо вам випадки  порушення граничного строку реєстрації відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, при яких штрафні санкції не застосовуються.

Обставини, за яких граничні строки подання декларацій підлягають продовженню
 

Звертаємо увагу!

У зв’язку з набранням чинності Закону України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245) податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 2245 (з 1 грудня 2017 року по 30 грудня 2017 року включно) та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, реєструються у Реєстрі у порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 2245 (до 31 грудня 2017 року) щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Реєстрі.

Пояснення і копії документів до податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких у Реєстрі зупинено до 1 грудня 2017 року, платниками не подаються.

Також, у зв’язку з виключенням Законом № 2245 пункту 74.2 статті 74 Кодексу, починаючи з 31 грудня 2017 року Таблиця даних платника податку, що є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (із змінами), до ДФС не подається.