Податки і договори: яку концесію отримає бізнес

Кабмін пропонує податкові пільги і обіцяє встановити зрозумілі інвесторам процедури зі спільного інвестування важливих для країни проектів. Наприклад, гарантувати незмінність умов роботи (в тому числі оподаткування) на весь термін реалізації проектів, який може становити від 3 до 50 років.

Для цього пропонується майже повністю переписати чинний закон про концесії (проект №8125), змінити норми Бюджетного (№8126) та Податкового кодексу (№8127). Попутно змінять близько 30 законів, щоб уніфікувати процедури регулювання державно-приватного партнерства (ДПП).

Юристи, в цілому позитивно оцінюють новації, які наближають Україну до міжнародних правил державно-приватного партнерства (Директива ЄС 2014 / EU від 26.02.2014). Хоча, на їхню думку, ще залишається цілий ряд важливих моментів, які треба буде врегулювати. Наприклад, усунути протиріччя між профільними законами про ДПП і про концесії.

Навіщо це треба

По-перше, законом про ДПП встановлена складна і забюрократизована процедура укладання договорів такого партнерства. А по-друге, до 2016 року не було ясності, яким із законів користуватися при укладенні договору концесії - про концесії, або як окремого випадку - за законом про ДПП.

Однак і після рішення, що профільним є закон про концесії, виникла і залишається проблема неоднаковості процедури укладення різних договорів ДПП.

Концесія - один з видів державно-приватного партнерства, який використовується для реалізації масштабних проектів в тих сферах, де держфінансування не вистачає, але, в той же час, передача проекту повністю в приватну власність неможлива або недоцільна.

З 1999 року, коли був прийнятий чинний закон про концесії, українські морські та аеропорти, дороги та інші об'єкти інфраструктури так і не дочекалися приватного інвестора. Не допомогли і кілька галузевих законів у сфері автомобільних доріг, ПЕК і комунального господарства. З 189 проектів державно-приватного партнерства велика частина проектів реалізовуються в області ЖКГ (обробка відходів, збір, очищення та розподілення води, виробництво, транспортування і постачання тепла).

Жодного масштабного проекту концесії в Україні до сих пір реалізовано не було, оскільки найчастіше все робиться під одного учасника.

Правилом будь-якого партнерства є те, що виграють обидва партнери. В Україні немає цього паритету - у приватного партнера більший обсяг обов'язків і менше прав, ніж у державного. Законопроекти спрямовані на усунення цього дисбалансу.

Наприклад, інвестор зможе сам ініціювати цікавий йому проект (а не тільки держава, як зараз), а також відстоювати свої права в міжнародному арбітражі.

фінансові гарантії

Проект закону №8126 вводить новий вид держгарантій - гарантійних зобов'язань в рамках здійснення державно-приватного партнерства. А також врегулювання умов та особливостей укладення довгострокових зобов'язань в рамках ДПП, в тому числі концесій. Крім цього, законопроектом також пропонується врегулювати процедуру сплати концесійних платежів, роблячи її більш зрозумілою для інвесторів.

А законопроект №8125 пропонує ряд гарантій кредиторам і передбачає процедуру зміни концесіонера, що, за словами юристів, є важливою умовою для залучення в проект міжнародного кредитора.

Наприклад, кредитор може вимагати заміни концесіонера в разі невиконання тим своїх фінансових зобов'язань, передбачених прямим договором фінансування, що унеможливлює подальше виконання концесіонером умов концесійного договору.

Рішення про заміну приватного партнера приймає концедент (концессіодатель), тобто держава.

Законопроектом детально регулюються види платежів за договором концесії. Зокрема, концесіонер може заробляти, отримуючи плату безпосередньо від користувачів (наприклад, збір плати за проїзд по автодорогах, а також плати за доступ і експлуатацію об'єктів дорожнього сервісу, придорожньої інфраструктури, розміщення реклами, логістичних центрів, сучасних ліній зв'язку вздовж дороги). А може отримувати гроші від держави як плату за готовність (доступність) об'єкта або інші платежі, передбачені договором концесії.

Додатковим стимулом виступають податкові пільги.

Податкові пільги

Зокрема, документ пропонує не обкладати податком отримання концесіонером речових прав на земельні ділянки, необхідні для виконання проекту на умовах концесії.

Також пропонується значно спростити процедуру оформлення прав за землю. Ділянка, де буде створено об'єкт концесії, повинен передаватися концесіонеру на термін дії договору. При цьому, всіма питаннями розробки і затвердження проекту землеустрою, іншої документації, зобов'язаний займатися представник держави, а не концесіонер. І якщо протягом 9 місяців з моменту укладення договору концесії питання землекористування успішно не буде врегульовано концедентом, концесіонер матиме право відмовитися від.

Нововведення фактично виключають з оподаткування цілий ряд операцій, які становлять концесійний проект.

Серед них:

виплата концесійних платежів;

передача майна в концесію і виведення майна з-під дії концесійної угоди, а також повернення в державне володіння майна, створеного концесіонером в ході реалізації проекту;

компенсація витрат концесіонера, на яку він має право в силу дії договору або в силу закону, і т.д.

Для застосування податкових пільг концесіонер і концесійний договір ставляться на облік в фіскальний орган.

Для цього Податковий кодекс доповнять новим розділом XV, який описує особливості ведення окремого податкового обліку всіх операцій, пов'язаних з виконанням концесійного договору. Тобто концесіонер зобов'язаний буде вести окремий податковий облік.

Нарешті, держава гарантує, що на весь час виконання концесійного договору буде застосовуватися законодавство, що діяло на момент укладення цього договору. Тільки в разі, коли податки знижуються або скасовуються зовсім, нові норми застосовуються з моменту їх введення.

Законопроект також регулює і ряд інших питань, зокрема, можливість залучення радників і незалежних експертів, запровадження прозорої процедури вибору концесіонера, яка відповідає best practices, зокрема, типовим рекомендаціям ЮНСІТРАЛ (основний юридичний орган системи ООН).

https://ubr.ua/