Які валютні обмеження скасував НБУ

22.01.2020 5279 0 1

З прийняттям Закону від 21.06.18 р. № 2473-VIII «Про валюту та валютні операції» стартувала лібералізація валютного регулювання в Україні. Нагадаю, що цей закон базується на принципі «дозволено все, що не заборонено» і містить загальні норми валютного регулювання. Прийняті та вже діють підзаконні нормативні акти.

У Положенні, затвердженому постановою Правління НБУ від 02.01.19 р. № 4, названі негативні чинники, які можуть стримувати темп валютної лібералізації, зокрема це:

значне зниження курсу гривні до іноземних валют на валютному ринку та/або золотовалютних резервів НБУ;
значне зменшення загального обсягу депозитів і збільшення вартості кредитів на зовнішніх ринках або неможливість узагалі залучити такі запозичення;
ескалація громадсько-політичної та/або геополітичної напруженості, що створює ризик для стабільності фінансового сектора України, та інші ознаки макроекономічної нестабільності.

Якщо такі чинники мають тенденцію до зростання (а НБУ моніторить фінансовий ринок постійно і за результатами аналізу регулярно публікує звіти на своєму офіційному сайті в розділі «Фінансові ринки» – «Валютна лібералізація»), тоді НБУ має право вжити адекватних захисних заходів. Які саме, установлено в Положенні, затвердженому постановою Правління НБУ від 02.01.19 р. № 5 (далі – Положення № 5). Це всім добре відомі заходи: обов’язковий продаж інвалютних надходжень; установлення граничних строків для розрахунків за експорт/імпорт; запровадження дозволів та/або лімітів на проведення окремих валютних операцій; обмеження на використання поточних, депозитних та інших рахунків суб’єктів валютних операцій та інші обмеження.

У 2019 році регулятор, дотримуючись дорожньої карти скасування валютних обмежень, послідовно пом’якшував валютне регулювання і нагляд в Україні. Численні технічні та смислові зміни до Положення № 5 вносилися послідовно дванадцятьма постановами Правління НБУ. Треба визнати, що переміщення досить відчутні. Це стало можливим завдяки позитивним змінам у реальному секторі економіки і на фінансових ринках.

Що вже змінилося?

Для зручності читачів наведу у стислій формі інформацію про скасування або пом’якшення захисних заходів, запроваджених НБУ, які стосувалися більшості суб’єктів господарювання і громадян. У таблиці ви знайдете короткий опис захисних заходів, установлених Положенням № 5, і пояснення, навіщо запроваджувався той або інший захисний захід і чому він був змінений або скасований. У дужках надане посилання на пункти Положення № 5 (виділені жирним шрифтом).

№ п/п

Захід захисту

Пояснення

Актуальність

Обов’язковий продаж інвалюти, заборона на зарахування зустрічних однорідних вимог (п. 24, 25)

Цей захід був установлений для підтримання балансу попиту і пропозиції на валютному ринку. Його зміна або скасування можливі при збалансованому валютному ринку (без великих коливань курсу іноземних валют до гривні через дисбаланс попиту і пропозиції інвалюти).

Скасування обов’язкового продажу інвалюти як захисного заходу розблокувало можливість проведення зарахування зустрічних однорідних вимог у сфері ЗЕД для експортерів (пп. 5 п. 10 розд. III Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.19 р. № 7)

Скасований з 20.06.19 р. згідно з постановою Правління НБУ від 18.06.19 р. № 78

Установлення граничних строків розрахунків за операціями експорту/імпорту, за винятком операцій у незначному розмірі, включаючи незавершені операції

(п. 21–23).

На замітку! Незначний розмір операції на сьогодні становить 150 000 грн згідно із ч. 1 ст. 15 Закону від 14.10.14 р. № 1702-VII (далі – Закон № 1702). А згідно із ч. 1 ст. 20 Закону від 06.12.19 р. № 361-IX, який вводиться в дію 28.04.20 р. і скасовує дію Закону № 1702, становить 400 000 грн

Захід установлений для більшої рівномірності надходження пропозицій інвалюти на валютному ринку України і запобігання непродуктивному відпливу капіталу.

Граничні строки розрахунків за експорт та імпорт товарів, названі в п. 21 розд. ІІ Положення № 5, не поширюються, зокрема, на послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та/або інші немайнові права, які експортуються (пп. 5 п. 1 постанови Правління НБУ від 14.05.19 р. № 67, далі – Постанова № 67).

Поки додані тільки винятки. А скасування цього заходу в повному обсязі пов’язане з подальшою імплементацією Плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), спрямованого на попередження розмивання податкової бази і переміщення прибутків до низькоподаткових юрисдикцій, що позитивно вплине на можливості та імідж українських компаній при співпраці з іноземними контрагентами, банками, інвесторами (законопроєкт від 30.08.19 р. № 1210, прийнятий у першому читанні)

Норма діє з 07.02.19 р., а винятки встановлені окремою Постановою № 67, що набула чинності 16.05.19 р.

Видача дозволів та/або встановлення лімітів на проведення окремих валютних операцій із переліком винятків із загальних правил (розд. IX, п. 87–94)

Скасовано ліміт щодо інвестицій за кордон «не більше 2 млн євро на рік» – для юросіб-резидентів у разі фінансування своїх філій, закордонних представництв та інших відокремлених підрозділів. Разом із тим банки зобов’язані отримувати від українських компаній, які мають намір фінансувати власні закордонні підрозділи, розгорнені кошториси та інші документи, якими обґрунтовується необхідність таких транзакцій, тобто на банки покладена функція контролю.

Ця ліберальна норма не поширюється на операції з переказу коштів до країн-агресорів, країн-окупантів, офшорних зон і країн, які не виконують або неналежних чином виконують рекомендації FATF

Новий пп. 11 п. 90 діє з 02.07.19 р. (постанова Правління НБУ від 27.06.19 р. № 86)

Скасовано заборону на розрахунки в готівковій інвалюті для сплати фізичними та юридичними особами консульських зборів за легалізацію товаросупровідних документів у дипломатичних представництвах або консульських установах країн, що не приєдналися до Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961 року. До таких країн належать Алжир, Афганістан, В’єтнам, Єгипет, Індонезія, Йорданія, Ірак, Іран, Камерун, Канада, Катар, Кувейт, Ліван, ОАЕ, Саудівська Аравія, Сірія, Судан, Таїланд, Уругвай

Технічна правка, пов’язана зі сформованою практикою сплати консульських зборів

З 02.07.19 р. змінено п. 50

Обмеження на репатріацію дивідендів (п. 74)

Цей захисний захід установлений для запобігання надмірному і непродуктивному відпливу капіталу з України. Спочатку банкам дозволили (за власними операціями та операціями клієнтів) перераховувати іноземному інвестору дивіденди, нараховані за попередні роки, включаючи 2018 рік (зміни були внесені до п. 93 Положення № 5). Але при цьому ліміт залишився тим самим – 7 млн євро на місяць (пп. 3 п. 93 Положення № 5). Потім ліміт був піднятий до 12 млн євро на календарний місяць для однієї юрособи, а згодом – скасований

Зміни до п. 93 були внесені з 07.02.19 р. постановою Правління НБУ від 06.02.19 р. № 35. Ліміт на репатріацію дивідендів був підвищений постановою Правління НБУ від 07.05.19 р. № 66. Ліміт скасований – з 10.07.19 р. (постанова Правління НБУ від 09.07.19 р. № 91)

Видача дозволів та/або встановлення лімітів на проведення окремих валютних операцій із переліком винятків із загальних правил

Див. рядки 6.1–6.6 цієї таблиці

6.1

Скасовано резервування на один день суми в гривнях, перерахованої для купівлі інвалюти

П. 40–42 виключено постановою Правління НБУ від 06.07.19 р. № 35

6.2

Скасовано норму, яка встановлювала заборону на купівлю іноземної валюти за довіреністю/заявою клієнтів за рахунок кредиту в гривнях

П. 38 виключено з 08.08.19 р. постановою правління НБУ від 06.08.19 р. № 104

6.3

Скасовано щомісячний ліміт у сумі 5 млн євро на репатріацію коштів від продажу цінних паперів, корпоративних прав, а також коштів, отриманих іноземними інвесторами внаслідок зменшення статутних капіталів юросіб, виходу з господарських товариств

П. 74, 91 виключено з 10.09.19 р. постановою Правління НБУ від 09.09.19 р. № 113

6.4

Скасовано обмеження на купівлю іноземної валюти і банківських металів фізособами в еквіваленті 150 тис. грн на день через касу банку, фінансової установи або в системах онлайн-банкінгу.

За оцінками НБУ, ці послаблення не матимуть істотного впливу на валютний ринок. По-перше, тому що переважна більшість операцій фізосіб із купівлі інвалюти здійснюються на суму менше 150 тис. грн, а по-друге, загальні обсяги купівлі та продажу інвалюти населенням сьогодні співвимірні. Скасовано вимогу до фізосіб подавати банкам документи, що підтверджують підстави для купівлі безготівкової іноземної валюти і банківських металів без фізичного постачання

П. 39 виключено, а оновлена редакція п. 4, 5 та 58 діє з 05.11.19 р. (постанова Правління НБУ від 29.10.19 р. № 125)

6.5

Фізособі-резиденту дозволяється здійснювати певні валютні операції на загальну суму, яка протягом календарного року не повинна перевищувати сукупно 100 000 євро (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті/гривнях за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення відповідної операції (раніше було – 50 000 євро). Ідеться про такі валютні операції, як: переказ коштів з України/на поточні рахунки нерезидентів-юросіб, відкриті в Україні (крім інвестиційних рахунків), для виконання власних зобов’язань перед нерезидентом за договором страхування життя; інвестиція за кордон; розміщення коштів на власному рахунку за межами України; надання нерезиденту позики (поворотної фінансової допомоги) в інвалюті

Зміна, унесена до п. 88, діє з 18.12.19 р. (постанова Правління НБУ від 12.12.19 р. № 149)

6.6

Нараховано проценти (дохід в іншій формі) за вкладом (депозитом) іноземного представництва (включаючи представництво іноземного інвестора за угодою про розподіл продукції на території України) згідно з умовами договору банківського вкладу можуть перераховуватися на поточний рахунок або зараховуватися на поповнення вкладу (депозиту)

Зміни, унесені до п. 123, діють з 03.01.20 р. (постанова Правління НБУ від 27.12.19 р. № 163)

Що далі?

Якщо звіритися з останньою версією дорожньої карти скасування валютних обмежень – на дату 05.11.19 р. (розміщена на офіційному сайті НБУ в розділі «Фінансові ринки» – «Валютна лібералізація»), то попереду нас чекають:

скасування купівлі інвалюти тільки під зобов’язання;
скасування або збільшення ліміту інвестицій юросіб і фізосіб за кордон, скасування заборони на кредитування нерезидента в гривнях (не раніше введення Плану дій BEPS, про що вже йшлося вище);
доступ для небанківських фінансових установ до валютного міжбанківського ринку та онлайн-купівлі інвалюти у фінансових установ, але не раніше прийняття закону про «спліт» (Закон від 12.09.19 р. № 79-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» набув чинності 19.10.19 р. і вводиться в дію з 01.07.20 р. Цей Закон передбачає ліквідацію Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг і розподіл повноважень з регулювання фінансового ринку між Національним банком України (НБУ) і Національною комісією із цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР). З 1 липня 2020 року НБУ стане регулятором страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів і бюро кредитних історій. НКЦПФР отримує функції регулювання і нагляду в системі недержавного пенсійного фонду, у сфері фінансово-кредитних механізмів та управління майном при будівництві житла й операцій із нерухомістю. Завважимо, що прийняття цього закону – один із пунктів нової програми (stand-by) фінансової допомоги МВФ Україні.

У цілому подальші кроки зі скасування валютних обмежень дозволять установити режим вільного руху капіталу, що є метою валютної лібералізації в Україні.

валюта валютне регулювання валютний ринок НБУ обмеження