Зміни до законодавства, що діють із листопада 2019 року

Із 1 листопада застосовується новий механізм повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (далі – переплата), установлений наказом Мінфіну від 11.02.19 р. № 60. Запроваджено єдину автоматизовану систему створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням кваліфікованих електронних підписів та інформаційно-телекомунікаційних систем з одночасною повною відмовою від паперового документообігу.

Для зручності оброблення заяв платників під час повернення коштів та уникнення помилок ГУ ДПС у м. Києві (https://kyiv.tax.gov.ua) рекомендує платникам подавати заяви в електронній формі через електронний кабінет платника податків. У заяві вказується:

• податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (фізособи, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це контролюючий орган та мають відмітку в паспорті);
• найменування або П. І. Б. (для фізособи);
• назва та сума переплати;
• дата сплати і реквізити платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства);
• напрям(и) перерахування переплати, що повертається: на поточний рахунок платника в банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника рахунка в банку.

Крім того, платник може додати до заяви копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Із 1 листопада набув чинності наказ Держказначейства від 10.07.19 р. № 201, згідно з яким аналітичні рахунки, відкриті у Держказначействі, формуються відповідно до Національного стандарту «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні (IBAN Registry:2009, NEQ). ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 11.10.10 р. № 454. 

Зі свого боку Нацбанк продовжив перехідний період для заповнення пари реквізитів «Код банку» та «Рахунок» у документах на переказ коштів за стандартом IBAN, який мав закінчитися 31.10.19 р. 

Згідно з рішенням Правління НБУ банки та їхні клієнти, Держказначейство до 12 січня 2020 року в документах на переказ коштів заповнюють: реквізити «Код банку платника/отримувача/стягувача» та «Рахунок платника/отримувача/стягувача» або реквізит «Рахунок платника/отримувача/стягувача» за стандартом IBAN. У реквізиті «Код банку платника/отримувача/стягувача» проставляється нуль (постанова Правління НБУ від 28.12.18 р. № 162, зі змінами, внесеними постановою Правління НБУ від 26.09.19 р. № 118).

Додамо, що Держказначейство листом від 10.10.19 р. повідомило ДФС про реквізити депозитного рахунка ДФС для зарахування авансових платежів (передоплати), що вносяться підприємствами до/або під час митного оформлення відповідно до вимог стандарту IBAN:

• отримувач – Державна фіскальна служба України;
• код ЄДРПОУ отримувача – 39292197;
• рахунок – UA068999980000037341039292197 (лист ДФС від 21.10.19 р. № 1923/ЗПІ/99-99-19-05-01-14-01).

Із 2 листопада набувають чинності зміни до деяких законодавчих актів, унесені Законом від 03.10.19 р. № 159-IX з метою захисту права власності, зокрема:

1) до КУпАП. Підвищено розміри штрафів, які накладаються на посадових осіб за порушення установлених законом строків проведення держреєстрації юрособи, фізособи-підприємця або громадського формування, вимагання не передбачених законом документів для її проведення тощо, а також порядку держреєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. 

Штраф становитиме від 400 до 600 НМДГ (від 6 800 до 10 200 грн), зараз – від 200 до 400 (від 3 400 до 6 800 грн). У разі повторного порушення протягом року розмір штрафу становитиме від 500 до 1 000 НМДГ (від 8 500 до 17 000 грн), зараз відповідно від 300 до 500 НМДГ (від 5 100 до 8 500 грн) та від 400 до 500 НМДГ (від 6 800 до 8 500 грн) (ст. 16611 та 16623); 

2) до Цивільного кодексу, який доповнено нормою про те, що договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі (п. 4 ч. 1 ст. 116); 

3) до Закону від 02.09.93 р. № 3425-XII. Тексти рішень юросіб, актів приймання-передачі частки (її частини) у статутному капіталі, актів про передання нерухомого майна до та зі статутних капіталів юросіб, передавальних актів, розподільчих балансів, а також інших документів, визначених законами, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів, зразок, опис, порядок витрачання, зберігання, обігу та звітності яких установлюються Кабміном (ч. 3 ст. 34).

Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей (ч. 7 ст. 44);

4) до Закону від 01.07.04 р. № 1952-IV, зокрема:

• передбачено одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва (далі – нерухомість) та держреєстрації прав (п. 21 ч. 1 ст. 3);
• визначено, що в разі проведення нотаріусами держреєстрації речових прав та їх обтяжень унаслідок вчинення нотаріальних дій реєстраційна справа формується в електронній формі;
• установлено особливості держреєстрації прав у результаті вчинення нотаріальних дій з нерухомістю (нова ст. 312 розд. V);
• 5) до Закону від 15.05.03 р. № 755-IV, зокрема, держреєстратор у сфері держреєстрації юросіб, громадських формувань, що не мають статусу юрособи, та фізосіб-підприємців:
• під час реєстрації у передбачених цим Законом випадках обов’язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, а також дані, отримані в порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) та інформаційними системами держорганів;
• перевіряє дійсність довіреності, нотаріально посвідченої за допомогою Єдиного реєстру довіреностей, а також використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладено документи, що подаються для реєстрації, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів (нові п. 31–33 ч. 2 ст. 6).

Цивільна правоздатність та дієздатність установлюється: 

• юрособи – шляхом отримання з ЄДР відомостей про неї (у т. ч. її установчих документів) та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правота дієздатності;
• юрособи-нерезидента – на підставі витягу з відповідного реєстру, що ведеться країною резидентства такої юрособи, оформленого з дотриманням правил легалізації документів для дії за кордоном, та, за необхідності, – її установчих документів (їх копій), належним чином легалізованих (ч. 5 ст. 6).

Якщо під час розгляду скарги Мін’юстом чи його територіальними органами виявлено прийняття держреєстраторами чи суб’єктами держреєстрації рішень із порушенням законодавства, наслідком яких стало порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, міністерство і тероргани негайно повідомляють про це відповідні правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів (новий абзац шістнадцятий ч. 6 ст. 34).

Із 5 листопада фізособи можуть купувати інвалюту без обмеження суми в еквіваленті 150 тис. грн на день (постанова Правління НБУ від 25.10.19 р. № 125).

Із 7 листопада виробники (їхні уповноважені представники), імпортери та розповсюджувачі пакувальних комплектів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів (далі – комплекти) керуються Технічним регламентом, затвердженим постановою КМУ від 17.10.18 р. № 884. Документом визначено вимоги до комплектів вітчизняного та іноземного виробництва та встановлено процедуру проведення оцінки їх відповідності зазначеним вимогам.

Дія Техрегламенту не поширюється на комплекти, введені в обіг до набрання ним чинності. Надані на ринку комплекти можуть бути введені в обіг та експлуатацію тільки в разі їх відповідності вимогам цього Техрегламенту.

Документом установлено суттєві вимоги до розроблення, виробництва та введення в експлуатацію комплекту; обов’язки виробників та їхніх уповноважених представників, імпортерів, розповсюджувачів; вимоги до складання та подання декларації про відповідність (додаток 2 до Техрегламенту), загальні принципи маркування знаком відповідності техрегламентам та правила й умови його нанесення.

11 листопада – останній день подання податкової декларації з туристичного збору. Платники турзбору мають подати декларацію за III квартал 2019 року за новою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 09.07.15 р. № 636 у редакції наказу Мінфіну від 08.05.19 р. № 186. Про це повідомила ДПС у своєму листі від 30.09.19 р. № 2140/7/99-00-04-04-03-18.

11 листопада – останній день подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2019 року. Разом з декларацією платники мають подати квартальну фінзвітність, яка є додатком до цієї декларації та її невід’ємною частиною. ДПС нагадала, що, оскільки наказом Мінфіну від 31.05.19 р. № 266 форму фінзвітності № 1-м «Баланс» доповнено новими показниками, малі підприємства – платники податку на прибуток повинні подати фінзвітність за три квартали 2019 року за актуальними (оновленими) формами (лист ДПС від 11.10.19 р. № 2824/7/99-00-04-03-01-17).

До 15 листопада великі платники податків, які не обліковуються в контролюючих органах, що здійснюють супроводження таких платників, зобов’язані подати заяви за формою № 1-ОПП до одного з контролюючих органів, наведених на зворотному боці повідомлення про включення підприємства до Реєстру великих платників податків на наступний календарний рік (п. 3 розд. ІІІ Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 21.10.15 р. № 911). 

Згідно з роз’ясненням Офісу ВПП заява про взяття на облік за формою № 1-ОПП подається виключно в паперовій формі нарочно або надсилається поштовим відправленням за адресою, розміщеноюза посиланням.

Нагадаємо, Реєстр ВПП на 2020 рік затверджено наказом ДПС від 26.09.19 р. № 98.

Із 17 листопада набувають чинності зміни, внесені до Господарського процесуального кодексу Законом від 20.09.19 р. № 132-IX з метою стимулювання інвестиційної діяльності в Україні. Зокрема, передбачено, що:

• обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв’язку з примусом;
• обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адмінвідповідальності у справі про адмінправопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою;
• обставини, установлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом;
• достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Із 23 листопада набувають чинності зміни, унесені до Положення, затвердженого рішенням НКЦПФР від 25.09.12 р. № 1284, зокрема:

• скасовано вимогу про підтвердження річної фінзвітності організаторів торгівлі на фондовому ринку аудиторським висновком, складеним аудиторською фірмою, внесеною до реєстру аудиторів та аудиторських фірм, які можуть проводити перевірки фінустанов, що здійснюють діяльність на ринку цінних паперів (далі – ЦП), та розкриття у складі регулярної річної інформації емітента;
• перелік нерегулярних даних, які подаються організаторами торгівлі, доповнено довідкою про подані безадресні заявки на продаж ЦП, щодо яких не здійснювалася публічна пропозиція (крім ЦП емітентів, які вважаються такими, що здійснили публічну пропозицію), торговцями ЦП, що діяли в інтересах клієнтів, яким надано прямий електронний доступ до біржових торгів та які не розкрили інформацію про себе в обсязі, визначеному НКЦПФР (за формою додатка 15 до Положення). Довідка складається у разі подання безадресної заявки; 
• у новій редакції викладено форму довідки про ЦП та інші фінансові інструменти, які знаходяться в біржовому списку організатора торгівлі (рішення НКЦПФР від 09.07.19 р. № 361).

Із 24 листопада набувають чинності зміни до деяких законів у сфері використання ядерної енергії, унесені Законом від 18.09.19 р. № 107-IX. Зокрема:

• діяльність з видобування та переробки уранових руд підлягатиме держрегулюванню у зазначеній сфері (ч. 2 ст. 27 Закону від 08.02.95 р. № 39/95-ВР);
• доповнено перелік основних дозових меж опромінення персоналу:
• для стажерів та здобувачів освіти віком від 18 років, які працюють із джерелами іонізуючого випромінювання (далі – ДІВ), ефективна доза професійного опромінення (далі – ефективна доза) не повинна перевищувати 20 мілізівертів на рік, а віком від 16 до 18 років – не більше 2 мілізівертів на рік, за умови, що річна ефективна доза для цієї категорії не повинна перевищувати 6 мілізівертів на рік;
• для вагітних жінок, які працюють з ДІВ, ефективна доза не повинна перевищувати 1 мілізіверт на рік;
• жінки, які мають дитину грудного або раннього віку і годують її грудним молоком, не можуть бути залучені до робіт із ДІВ і мають бути переведені на інші види робіт на весь період грудного вигодовування. 

Медичні та інші працівники, здобувачі освіти, які працюють із ДІВ, мають бути поінформовані роботодавцем про ризики для здоров’я, з якими пов’язана їхня робота, про загальні процедури радіаційного захисту та запобіжні заходи, яких необхідно вжити під час перебування на робочому місці з метою запобігання ризикам для здоров’я, зумовленим іонізуючим випромінюванням, а також про алгоритм вжиття невідкладних заходів у разі радіаційної аварії.

Вищезазначене поширюється також на осіб, які виконують тимчасову роботу, пов’язану з використанням ДІВ (ч. 4–9 ст. 6).

Із 24 грудня діятиме заборона на ввезення на територію України, виробництво та прийняття в експлуатацію певних рентгенівських та інших апаратів та установок, перелік яких наведено в ст. 17 Закону від 14.01.98 р. № 15/98-ВР.

Від ліцензування звільняється діяльність, пов’язана з використанням ДІВ, які відповідають критеріям, установленим КМУ. Із 24 січня 2020 року запроваджується ліцензування діяльності з видобування уранових руд (зараз ліцензуванню підлягає лише діяльність із переробки таких руд) (ст. 7 Закону від 11.01.2000 р. № 1370-XIV). 

Із 24 листопада набувають чинності Вимоги, затверджені наказом Мінагрополітики від 16.11.18 р. № 553:

• щодо ввезення на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу. Установлено, що таке ввезення можливе з потужностей (об’єктів), щодо яких установлено відповідність законодавству України за результатами інспектування такої потужності (об’єкта) або оцінки ефективності компетентного органу країни-експортера, проведеної компетентним органом України, або в разі, якщо із такою країною укладено договір про еквівалентність;
• увезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, перероб-лення. 

Вимоги поширюються на відносини між операторами ринку, компетентним органом, країнами-експортерами/країнами походження, держветінспекторами та особами, відповідальними за ввезення вищеназваних тварин, продуктів та матеріалів.

Одночасно втрачає чинність наказ Держдепартаменту ветеринарної медицини, Мінагрополітики від 14.06.04 р. № 71.

Із 27 листопада справляння єдиного збору в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 24.10.02 р. № 1569, викладеного в редакції постанови КМУ від 21.08.19 р. № 782. 

Єдиний збір:

• справляється одноразово органом доходів і зборів, який здійснює митні формальності в пункті пропуску (пункті контролю) через держкордон, під час ввезення транспортного засобу (далі – ТЗ) (контейнера) на митну територію України (зокрема, з метою транзиту);
• сплачується власником ТЗ (контейнера) чи вантажу, або перевізником вантажу, або іншою особою, уповноваженою власником чи перевізником, у готівковій чи безготівковій формі, зокрема із застосуванням авансових платежів (передоплати);
• справляється за єдиним платіжним документом – уніфікованою митною квитанцією, форма, порядок заповнення та використання якої встановлюються Мінфіном. Документ складається у паперовій або електронній формі;
• розраховується посадовою особою органу доходів і зборів за ставками, визначеними у ст. 5 Закону від 04.11.99 р. № 1212-XIV.

Уточнено формули нарахування єдиного збору, що справляється за проїзд ТЗ автомобільними дорогами України, та єдиного збору, що справляється за проїзд ТЗ із перевищенням установлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та(або) габаритних параметрів.

До 1 грудня Мінекономрозвитку має забезпечити створення та функціонування єдиної державної системи проведення моніторингу обігу ліків (постанова КМУ від 24.07.19 р. № 653).