Зміни в проекті Трудового кодексу

У Верховній Раді зареєстровано проект Трудового кодексу України (реєстр. № 0955). Йдеться про проект, який парламент попереднього скликання прийняв в першому читанні за основу. А загалом історія цього проекту почалася ще у грудні 2014 року, коли він був вперше зареєстрований. Протягом 2015-2017 років Робоча група з представників уряду, профспілок, роботодавців, науковців у галузі трудового права провела більше ніж 40 засідань, на яких розглянули та прийняли рішення більше як по 1885 пропозиціям щодо відповідного законопроекту.

Проект Трудового кодексу також пройшов експертизу Міжнародного бюро праці (далі - МБП) щодо відповідності його положень міжнародним нормам і стандартам. У Меморандумі технічних коментарів МБП до проекту висловило 59 рекомендацій, в основному щодо регулюючого характеру проекту, інші - конкретні рекомендації щодо регулювання трудових відносин.

З урахуванням наданих рекомендацій МБП профспілками напрацьовано низку постатейних поправок до проекту Кодексу, які направлені 6 вересня 2019 року парламентарям.

Збільшена відпустка

Одним з найбільш очікуваних нововведень стала збільшена відпустка. Зараз стандартна відпустка в Україні становить 24 дні, більша вона тільки у деяких професій, наприклад, у шахтарів, вчителів, або ж у багатодітних батьків малолітніх дітей. У законопроекті ж пропонують збільшити її до 28 днів. При цьому, розмір допустимої відпустки за свій рахунок залишиться колишнім – 30 днів на рік.

Дистанційна робота

Дистанційна робота, яка вже давно зайняла затребувану нішу на ринку праці, до сих пір ніяк не регламентується вітчизняним законодавством. У новому варіанті кодексу дистанційна робота стає цілком законною і легальною.

При укладанні трудового договору або пізніше сторони можуть домовитися про виконання працівником роботи вдома (праця вдома), якщо він має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарії.

Нові причини для звільнення

Список причин через які співробітника можуть звільнити значно виріс: наприклад, в новому кодексі є згадка про те, що звільнити можуть за розголошення комерційної таємниці або ж через незадовільний стан здоров'я.

Причини для звільнення тепер оформлені так:

• За згодою сторін
• Згідно з закінченням терміну трудового контракту
• Призов на військову службу
• У зв'язку зі скороченням штату
• Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
• Вступ в силу вироку суду, яким працівник засуджений до позбавлення волі
• Виявлення невідповідності працівника займаній посаді
• Систематичне невиконання працівником обов'язків без поважних причин
• Прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин
• Неявка на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах
• Поява на роботі в нетверезому стані
• Вчинення розкрадання за місцем роботи

Захист прав вагітних

Зараз в трудовому законодавстві вже прописано, що вагітних жінок не можуть залучати до понаднормової або нічної роботи. У новій редакції також пропонується на час проведення медичних обстежень звільняти жінок від виконання роботи і зберігати за ними середню зарплату.

Роботодавець зобов'язаний звільнити вагітну жінку від виконання роботи на період проходження рекомендованих лікарем медичних обстежень, проведених у зв'язку з вагітністю, якщо такі обстеження повинні проводитися в робочий час. На час проведення медичного обстеження за вагітною жінкою зберігається середня заробітна плата.

Випробувальний термін

Згідно з новим Трудовим кодексом, випробувальний термін повинен становити не більше трьох місяців, а для робочих спеціальностей всього один місяць. Якщо співробітник все ж не підходить компанії і роботодавець хоче його звільнити, він повинен попередити його як мінімум за три дні.

Щодо випробування при прийнятті на роботу – стаття 39 вказує перелік осіб, для яких не встановлюється випробувальний термін:

• неповнолітні;
• звільнені з військової або альтернативної (невійськової) служби, які вперше приступають до роботи протягом року після такого звільнення;
• обрані на посаду;
• переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
• ті, хто пройшов стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи;
• ті, хто закінчив професійно-технічні або вищі навчальні заклади і вперше приступають до роботи за отриманою професією (спеціальністю);
• вагітні жінки, працівники з сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років;
• інваліди спрямовані на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи.
• ті, з ким укладається трудовий договір на строк до двох місяців.

Репатріація співробітників

У законопроекті також прописали можливість репатріації співробітників. Нагадаємо, що репатріація – це повернення працівника, який перебуває за межами України у відрядженні для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних, будівельних робіт або робіт, виконуваних вахтовим методом, або ж навчання з відривом від роботи.

Репатріація організовується роботодавцем, або ж компетентним органом державної влади, який вибирає Кабінет Міністрів, і який компенсує всі витрати за рахунок роботодавця.

Право на репатріацію є у членів морського екіпажу, річкового, повітряного судна або поїзної бригади, працівників, які зайняті на міжнародних перевезеннях тощо.

Репатріація можлива і потрібна в разі:

• закінчення строку трудового договору або трудового договору на конкретний рейс, який закінчився за кордоном;
• захворювання, отримання травм або з інших причин, підтверджених медичним висновком, якщо працівник за медичним висновком є ​​транспортабельним;
• катастрофи транспортного засобу, на якому працював працівник;
• якщо власник транспортного засобу не може виконувати обов'язки роботодавця в результаті банкрутства, продажу транспортного засобу, зміни реєстрації, арешту транспортного засобу або з інших причин;
• якщо транспортний засіб без згоди працівника направляється в зону військових дій.

Злиття компаній

У новому документі більш детально прописали механізм правонаступництва трудових відносин у разі зміни власника юридичної особи, передачі цілісних майнових комплексів юридичної особи, його структурних підрозділів в оренду, реорганізації юридичної особи роботодавця (злиття, приєднання, поділ, перетворення).

Якщо все це відбувається, трудові відносини з працівниками продовжуються, а роботодавець зобов'язаний в тижневий термін проінформувати про факт правонаступництва працівників і виборний орган первинної профспілкової організації (профспілкового представника), а в разі її відсутності – вільно обраних представників працівників.

Правонаступник (тобто новий начальник) може звільнити звільнити працівників тільки на підставах, передбачених цим же кодексом.

Таким чином, змін в оновленій версії кодексу представлено чимало, щоправда, документ все ще перебуває в підвішеному стані. Але, в Мінсоцполітики сподіваються, що незабаром Рада все ж розгляне його і зможе остаточно прийняти в другому читанні.

iportal.rada.gov.ua