Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Заміна імпортованих товарів: що в ПДВ-обліку

28.01.2019

Під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України, платник податку здійснює сплату ПДВ за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ПКУ, та на дату такої сплати відносить суми податку до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених митних декларацій (в обох випадках ввезення товару).


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 22.01.2019 р. № 237/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ та формування податкового кредиту за операціями з ввезення на митну територію України товару та подальшої реалізації такого товару на митній території України, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником податку (імпортером) було ввезено на митну територію України товар та реалізовано його на митній території України покупцю - резиденту. У зв’язку із невідповідністю якості такого товару вимогам з експлуатації товар (далі - неякісний товар) було повернуто покупцем-резидентом платнику податку (імпортеру), а ним, у свою чергу, постачальнику-нерезиденту. В подальшому взамін неякісного товару платником податку (імпортером) було ввезено інший аналогічний товар належної якості та передано його покупцю-резиденту. При ввезенні товару на митну територію України в обох випадках платником податку (імпортером) було сплачено податок на додану вартість.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з:

  • постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ;
  • ввезення товарів на митну територію України;
  • вивезення товарів за межі митної території України.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Порядок визначення бази оподаткування операцій з постачанні товарів/послуг встановлено пунктом 188.1 статті 188 ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язанні скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цік, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (пункт 192.1 статті 192 ПКУ).

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку зокрема, з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

При цьому для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ (пункт 198.2 статті198 ПКУ).

Документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, є митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 ПКУ).

Порядок оподаткування ПДВ операцій з вивезення товарів за межі митної території України встановлено статтею 206 ПКУ.

Згідно з пунктом 206.4 статті 206 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ.

Операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу (пункт 206.5 статті 206 ПКУ).

Згідно із підпунктами «а» і «б» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту та у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України (далі - МКУ), оподатковуються за нульовою ставкою.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ (підпункт 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ).

Таким чином у ситуації, описаній у зверненні, при митному оформленні товарів, що ввозяться на митну територію України, платник податку здійснює сплату ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 18 7 ПКУ, та на дату такої сплати відносить суми податку до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених митних декларацій (в обох випадках ввезення товару, про які йдеться у зверненні).

На дату виникнення першої події за операцією з постачання на митній території України імпортованого товару платник податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

На дату повернення покупцем - резидентом постачальнику (імпортеру) товару у зв’язку із невідповідністю його якості вимогам з експлуатації, суми податкових зобов'язань постачальника та податкового кредиту покупця підлягають коригуванню на підставі розрахунку коригування, складеного постачальником та зареєстрованого в ЄРПН покупцем відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ.

Операція з вивезення за межі митної території України неякісного товару, який був попередньо ввезений на митну територію України, у зв’язку з його поверненням постачальнику-нерезиденту через невідповідність якості вимогам з експлуатації, підлягають оподаткуванню відповідно до норм ПКУ та МКУ в залежності від митного режиму, в який такий товар помішувався при його вивезенні за межі митної території України.

За операцією з постачання (передачі) товару, який був повторно ввезений платником податку (імпортером) взамін повернутого постачальнику - нерезиденту неякісного товару, такий платник податку повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Водночас повідомляємо, що звернення не містить достатньої інформації, необхідної для надання більш детальної відповіді платнику податку (зокрема, щодо митного режиму, у якому здійснювалось вивезення неякісного товару за межі митної території України у зв’язку із його поверненням постачальнику - імпортеру, та відповідно застосування режиму оподаткування / звільнення від оподаткування ПДВ за такою операцією).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Коментарі до матеріалу
Популярне
13.05.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Держстат планує припинити ЄДРПОУ: розпочато обговорення Внесено зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації ДПС відповідає на актуальні запитання платників податків: лист від 02.05.2025 Працівникам планують надати прав...
27.02.2025
Зберігання та використання пального на підприємстві у 2025 році: облік, податки та документальне оформлення
Марафон-2025: головні бухгалтерські акценти року У суб'єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності транспортні засоби, інші машини та механізми, що споживають пальне, постійно виникають запитання, пов'язані з обліком і документальним оформленням операцій з таким пальним, а також зі з...
14.02.2025
Зміни в законодавстві з 10 по 14 лютого 2025 року
Кабмін затвердив зміни до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів Унесено зміни до постанови КМУ від 14.04.1997 № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ ...
Нове
13.05.2025
Строкові трудові договори та коли вони запроваджуються
Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, установлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Ці норми ст. 23 КЗпП роз’яснили посадовці управління інспекційної діяльності у Запорізькій...
13.05.2025
Як бізнесу захистити себе в господарському суді
У разі неможливості вирішити питання у досудовому порядку сторони можуть звернутися до господарського суду. Звернення до господарського суду – це важливий інструмент захисту порушених прав та інтересів суб’єктів господарювання. Проте перш ніж подати позов, сторони повинні оцінити можливі...
13.05.2025
Що робити в разі звільнення сумісника з основного місця роботи
Працівника доцільно звільнити з посади за сумісництвом, а потім прийняти на основне місце роботи за новим трудовим договором, ураховуючи вимоги ст. 24 КЗпП. Відповідно до вимог ст. 1021 КЗпП сумісництвом вважається виконання працівником, окрім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового д...
Кращі матеріали