Який розмір штрафу за тривале непроведення індексації

Підприємство протягом 2015 року через скрутне фінансове становище не проводить індексацію зарплати своїх працівників. Яким розміром штрафу це загрожує, якщо буде перевірка?

ВІДПОВІДЬ: У випадку непроведення індексації зарплати працівників роботодавців можуть притягти до відповідальності й застосувати штраф, що передбачено ч.  1 ст. 41 КпАП і ч. 2 ст. 265КЗпП.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-III (далі — Закон № 2017), індексація доходів населення є державною гарантією.

А оплата праці в обов’язковому порядку підлягає індексації (ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. №  1282-XII, далі — Закон про індексацію).

Суми виплат, пов’язані з індексацією заробітної плати працівників, належать до фонду додаткової зарплати (пп. 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5).

Тому невиплата індексації прирівнюється до виплати зарплати в неповному обсязі.

У разі виплати зарплати в неповному обсязі на посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, та громадян  —  суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до ч. 1 ст. 41 КпАП накладається адмінштраф у розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 грн до 1700  грн). Якщо протягом року повторно вчинене таке саме правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тоді штраф зростає до розміру від 100 до 300 НМДГ (від 1700 грн до 5100 грн).

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 2 місяці із дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через 2 місяці із дня його виявлення (ч. 1 ст. 38 КпАП).

До триваючих правопорушень відносять такі, що пов’язані з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою, і характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). На це вказує Мін’юст у листі від 01.12.2003 р. № 22-34-1465. Триваюче правопорушення, будучи вчиненим раз, триває постійно на стадії закінченого проступку та вважається завершеним, коли воно припиняється за певних обставин: або виконання обов’язку, або виявлення та припинення цього порушення контролюючими органами.

Зважаючи, що обов’язок із проведення індексації в роботодавця виникає щомісяця, то непроведення індексації, яке триває з місяця в місяць, вважатиметься тривалим правопорушенням, і завершеним воно буде або коли роботодавець нарешті виплатить працівникам належні суми індексації зарплати, або коли контролюючий орган виявить правопорушення й накладе штраф.

У разі виявлення порушень законодавства про працю посадовими особами територіальних органів Державної служби з питань праці (далі — Держпраці) за результатами перевірки складається акт перевірки та вносяться приписи про усунення виявлених порушень, а також уживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно з вимогами чинного законодавства (п. 7 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012 р. № 390).

Водночас невиконання законних вимог посадових осіб органу Держпраці щодо усунення порушень законодавства про працю тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 НМДГ, тобто від 850 до 1700 грн (ст. 188⁶ КпАП).

Беручи до уваги те, що непроведення індексації декілька місяців поспіль — це триваюче правопорушення, то й штраф за нього буде один у межах від 510 грн до 1700  грн. Якщо протягом року від дати накладення штрафу за таке правопорушення роботодавець знову не проводитиме індексації зарплати працівників, тоді будуть застосовані підвищені розміри штрафів — від 1700 грн до 5100 грн.

Протоколи про адмінправорушення, пов’язані з неповною виплатою зарплати,  у т.ч. непроведення індексації, складають органи Держпраці (п. 1 ч. 1 ст. 255 КпАП).

До того ж Держпраці вповноважена ст. 259 КЗпП проводити держнагляд і контроль за додержанням законодавства про працю юрособами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізособами-підприємцями, які використовують найману працю в порядку, визначеному Урядом. 

Зверніть увагу!

Після 01.07.2015 р. і надалі продовжує діяти мораторій на перевірки, що був передбачений п. 3 р. ІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

Ним установлено, що в 2015 і 2016 роках перевірки підприємств, установ й організацій, фізичних осіб — підприємців з обсягом доходу до 20 млн грн за попередній календарний рікконтролюючими органами здійснюються винятково:

• із дозволу Уряду;
• за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки;
• згідно з рішенням суду чи вимогами КПК.

Держпраці вважає: мораторій на проведення перевірок суб'єктів господарювання протягом січня – червня 2015 року, запроваджений п. 8  р. ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 76, поширювався на планові та позапланові перевірки всіх суб'єктів господарювання без винятку. Але він більше не діє у зв'язку зі спливом установленого періоду (лист від 03.09.2015 р. № 2062-8-11/8).

Водночас лише штрафом, передбаченим ч. 1 ст. 41 КпАП, не обійтися. 

За виплату не в повному обсязі зарплати, у т.ч. сум індексації, для юросіб і фізосіб-підприємців абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачено штраф у розмірі 3-кратної мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення.

До того ж маємо ще один штраф у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, установленої на момент виявлення порушення, ― за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, якщо не дотримано мінімальних державних гарантій в оплаті праці (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Тож цілком логічно постає запитання: який із цих штрафів застосовуватимуть органи Держпраці, якщо роботодавець не проводить індексації зарплати?

На власному веб-сайті Держпраці на запитання: «Чи є індексація зарплати мінімальною державною гарантією в оплаті праці?» — надало таку відповідь: оскільки індексація зарплати передбачена КЗпП, вона є мінімальною державною гарантією. Такої ж позиції дотримується  й Мінсоцполітики в листі від 03.10.2014 г. № 219/10/136-14.

Адже до державних соціальних гарантій належать установлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, установлені законами й іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму (ст. 1 Закону № 2017).

Мінімальними державними гарантіями є норми й гарантії в оплаті праці, передбачені ч. 1 ст. 12 Закону про оплату праці та КЗпП (ч. 2 ст. 12 Закону про оплату праці).  У ч. 5 ст. 95 КЗпП теж  указано, що зарплата підлягає індексації в установленному законодавством порядку.

КСУ теж доходить висновку, що кошти, які нараховуються в порядку індексації зарплати, мають компенсаторний характер, а суперечка щодо стягнення невиплачених роботодавцем сум індексації зарплати є трудовим спором, пов'язаним із недотриманням законодавства про оплату праці (див. рішення КСУ від 15.10.2013 р. № 9-рп/2013).

Отже, індексація зарплати є державною гарантією у сфері оплати праці. Однак, чи можна її віднести до мінімальних гарантій? Адже розміри індексації зарплати не мають установленого мінімального розміру. Роботодавець за наявності підстав для проведення індексації зобов’язаний її проводити й обчислювати в сумі, яка буде визначена після застосування обчислень, передбачених Порядком № 1078.

Але оскільки держава гарантує індексацію зарплати, то, незважаючи на те що немає чітких розмірів цієї державної гарантії, Держпраці застосовуватиме максимально можливий штраф, передбачений в абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП: за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці ― у 10-кратному розмірі.

Порядок застосовування штрафів, передбачених  ч. 2 ст. 265 КЗпП, мав затвердити Уряд. Нині маємо лише проект постанови «Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення». Тому наразі порядку застосування зазначених штрафів немає. Водночас діє мораторій на перевірки в 2015–2016 роках  підприємств, установ та організацій, фізосіб-підприємців з обсягом доходу до 20 млн грн за попередній календарний рік контролюючими органами, про який згадувалося раніше.

Микола КИРИЛЬЧУК,

бухгалтер-експерт 
газети «Інтерактивна бухгалтерія»

Джерело: http://www.interbuh.com.ua/ua/documen...