Зберігати пальне можна тільки за наявності ліцензії

ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» було направлено до ДФС запит стосовно надання роз’яснень щодо ліцензування діяльності зі зберігання пального сільгоспвиробниками. Утім, фіскальний орган у своєму листі від 27.06.19 р. № 29543/6/99-99-12-01-01-15 (далі – Лист № 29543) не надав чіткої відповіді, а лише процитував загальні норми.

Нагадаємо, з 01.07.19 р. набули чинності зміни до Закону від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481), які, зокрема, стосуються ліцензування діяльності зі зберігання пального. Зберігати пальне можуть суб’єкти господарювання (далі – СГ) усіх форм власності за наявності ліцензії (ч. 1 ст. 15 Закону № 481). Тобто, якщо сільгосппідприємство зберігає пальне (неважливо, яке – тільки власне чи отримане від інших на зберігання), воно має оформити відповідну ліцензію.

Виняток становлять місця зберігання пального, що використовуються (ч. 19 ст. 15 Закону № 481):

• підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
• підприємствами, установами та організаціями системи держрезерву;
• СГ для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах та яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Як бачимо, лише одиниці зможуть віднести себе до однієї із перелічених категорій. А більшість сільгосппідприємств не підпадають під виняток. Так само в Листі № 29543 податківці повторюють ці винятки та зазначають, що жодних інших винятків Законом № 481 не передбачено.

Тож нічого обнадійливого або нового податківці не повідомили. У разі здійснення діяльності зі зберігання будь-якої кількості пального СГ повинен мати ліцензію. В іншому разі на нього чекають фінансові санкції у вигляді штрафу розміром 500 тис. грн (ст. 17 Закону № 481). І хоча Закон від 06.06.19 р. № 2744-VIII відтермінував застосування цієї санкції до 31.12.19 р., після цієї дати порушників можуть штрафувати. Тому радимо підготувати документи для оформлення ліцензії або використати усе пальне та не зберігати його. А ми, зі свого боку, продовжимо шукати аргументи для спору з фіскалами про законність їх вимог щодо необхідності отримання ліцензії на зберігання пального, яке використовується СГ для власного споживання.

Державна фіскальна служба України

ЛИСТ

від 27.06.19 р. № 29543/6/99-99-2-01-01-15

Щодо ліцензування зберігання пального

Державна фіскальна служба України розглянула звернення ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» від 20.05.19 р. № 1036/0013ВБК (вх. ДФС № 19916/6 від 29.05.19 р.) щодо ліцензування зберігання пального сільгоспвиробниками та в межах компетенції повідомляє.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

• підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
• підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
• суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначено ст. 15 Закону № 481.

Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, ст. 15 Законом № 481 встановлено вичерпний перелік умов, за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального на місця зберігання пального, інших виключень Законом № 481 не передбачено.

Перший заступник голови

С. БІЛАН