Сума грошових коштів, внесених засновником товариства у додатковий капітал, не включається до доходу підприємства

Порядок збільшення статутного капіталу існуючого товариства  передбачено ст.144 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ).

Так, ч.2 ст.144 ЦКУ визначено, що внесення змін до статуту, що пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

 Відповідно до ч.6 ст.144 ЦКУ збільшення статутного капіталу товариства допускається після внесення усіма учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом Товариства.

Тобто, збільшення статутного капіталу  вже існуючого товариства шляхом внесення додаткових вкладів учасників  реалізується шляхом прийняття відповідно рішення зборами товариства, які самостійно визначають розмір, форму і порядок внесення вкладів та державній реєстрації такого рішення в установленому законом порядку.     

Пунктом 44.1 ст.44 Кодексу  визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2 ст.44 Кодексу).

Порядок визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток викладений у ст.134 Кодексу.

Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) (пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу).

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та розкриття її у фінансовій звітності, що складається за міжнародними стандартами, викладені у міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 18 "Дохід" , а саме:

«Дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб'єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження,а не в результаті внесків учасників власного капіталу».

Таким чином, сума грошових коштів, внесених засновником товариства у додатковий капітал не включається до доходу підприємства.

 Якщо підприємство у 2016 році визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток без коригування фінансового результату на усі різниці (крім від`ємного значення об’єкту оподаткування минулих податкових (звітних) років), то об’єкт оподаткування податком на прибуток має бути розрахований виключно із фінансового результату до оподаткування зазначеного у фінансовій звітності підприємства за такий період, сформованого згідно з правилами бухгалтерського обліку, у тому числі за операціями із внесення засновником коштів у додатковий капітал підприємства та з урахуванням норм ЦКУ.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності покладено на Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положенні (стандарти)бухгалтерського обліку інші нормативно - правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку  та складання фінансової звітності (п.2 ст.6 Закону № 996). Отже з питання правильності відображення у бухгалтерському обліку операцій з внесення коштів засновником до додаткового капіталу доцільно звернутися до Міністерства фінансів України. 

Джерело: http://dp.sfs.gov.ua/baner/podatkovi-...