Суб’єкт господарювання ліквідує основні засоби: у яких випадках нараховувати ПДВ?

Якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника ПДВ, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу).

Отже, самостійне рішення платника ПДВ щодо ліквідації основних засобів прирівнюється до операцій з постачання, які є об'єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20%. База оподаткування визначається за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Разом з тим, ця норма не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання (п. 189.10 ст. 189 ПКУ).

Перелік можливих підтверджуючих документів визначено в Узагальнюючій податковій консультації з деяких питань оподаткування податком на додану вартість, затвердженій наказом Мінфіну України від 03.08.2018 № 673.

zp.tax.gov.ua