РРО, КОРО, ПРРО в разі закриття об’єкта оподаткування

Більше за темою:

Бібліотека Баланс № 11 «Застосування РРО/ПРРО в разі здійснення готівкових і безготівкових розрахунків»

Звільнення від відповідальності за порушення у сфері застосування РРО/ПРРО, допущені під час воєнного стану

Головне управління ДПС у м. Києві нагадує, що відповідно до норм наказів Мінфіну від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» та від 23.06.2020 № 317 «Про затвердження порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій» реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) можуть застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, щодо якої суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт відповідно до вимог п. 63.3 Податкового кодексу (заява про об’єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).

Коли суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування як закритий або такий, що не експлуатується (в т. ч. в разі перепрофілювання), то до контролюючого органу подається заява про перереєстрацію РРО та/або КОРО на іншу господарську одиницю протягом 5 робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни, для уникнення примусового скасування реєстрації за рішенням контролюючого органу.

Зазначимо, що програмні РРО, у випадку закриття об’єкта оподаткування, скасовуються автоматично фіскальним сервером ДПС. Тому для запобігання скасування фіскального номера ПРРО радимо перереєструвати ПРРО на нову господарську одиницю до того, як повідомляти про закриття попередньої.

ГУ ДПС у м. Києві