Роз’яснення від Мінфіну: оподатковуваний дохід єдинника і дохід у бухобліку – яка різниця!
Читайте за темою:
Внески засновників як додатковий капітал: чи буде дохід у юрособи-єдинника
Ситуація: учасник ТОВ перерахував товариству – платникові єдиного податку (далі – ЄП) додатковий внесок до капіталу. При цьому рішення про збільшення статутного капіталу (далі – СК) товариством не приймалося. У бухобліку сума внеску відобразилася за кредитом субрахунка 422 «Інший вкладений капітал». Запитання: чи треба суму такого внеску обкладати ЄП?
За відповіддю звернемося до Податкового кодексу (далі – ПК). Згідно з пп. 2 п. 292.1 По оподатковуваним доходом юрособи-єдинника є, зокрема, будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). При цьому не вважаються доходом, зокрема, суми, унесені учасниками до СК такого платника (пп. 8 п. 292.11 ПК).
У нашому випадку гроші внесено понад зареєстрований розмір СК. Тому виходячи з буквального прочитання норм ПК ця сума не підпадає під виключення з пп. 8 п. 292.11 ПК і повинна обкладатися ЄП.
Таку ж позицію зайняли, наприклад, і фахівці ГУ ДФС у Полтавській області в Індивідуальній податковій консультації від 23.11.18 р. № 4929/ІПК/16-31-12-04-23.
Проте Мінфін у листі від 08.12.19 р. № 11210-09-62/32343 (далі – Лист № 11210) дійшов протилежного висновку. У листі міністерства сказано, що суми, унесені до СК у вигляді додаткового капіталу без зміни розміру СК, не включаються до оподатковуваного доходу юрособи – єдинника третьої групи.
Здавалося б, єдинникам можна порадіти, проте є одне «але».
У Листі № 11210 Мінфін почав із того, що навів норми п. 44.2 та пп. 296.1.3 ПК, згідно з якими в цілях розрахунку об’єкта обкладення ЄП юрособи – єдинники третьої групи повинні вести спрощений бухоблік доходів і витрат за спеціальною методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної податкової та митної політики (тобто самим Мінфіном).
Завважимо, що такою методикою податківці вважають національні стандарти бухобліку (див., наприклад, лист ГУ ДФС в Одеській обл. від 22.07.16 р. № 1597/10/15-32-12-04-22). А з Листа № 11210 ясно, що і Мінфін уважає так само.
Далі у своєму роз’ясненні Мінфін посилається на положення П(С)БО 15 «Дохід». Згідно з п. 5 цього стандарту дохід визнається у разі збільшення активу або зменшення зобов’язання, які приводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. І оскільки зростання капіталу за рахунок додаткових внесків учасників для цілей бухобліку доходом не вважається,
Мінфін робить висновок, що для цілей обкладення ЄП додаткові внески також не вважаються доходом.
Але, дозвольте, яке відношення мають правила визначення доходу в бухобліку до оподаткування доходів у єдинника?!
Нагадаємо, що норма п. 44.2 ПК щодо визначення об’єкта оподаткування єдинника на підставі даних спрощеного бухобліку діє із квітня 2011 року. Так, на той момент п. 8 П(С)БО 25 передбачалося, що суб’єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухобліку доходів і витрат, повинні для цілей бухобліку визнавати доходи і витрати з огляду на вимоги ПК. При цьому суми, які не визнавалися згідно з ПК витратами або доходами, єдинники повинні були відносити на фінрезультат після оподаткування. Тобто протягом якогось часу об’єкт обкладення ЄП розраховувався прямо в бухобліку.
Проте спроба схрестити бухгалтерський і податковий облік усе-таки виявилася невдалою, і в липні 2015 року Мінфін наказом від 18.06.15 р. № 673 виключив зазначену норму з п. 8 П(С)БО 25. І з тих пір у єдинників відсутня законна можливість (і необхідність) визначати об’єкт оподаткування за даними бухобліку.
Та це й неможливо зробити. Адже нагадаємо, що доходи і витрати:
- для цілей бухобліку – визнаються за принципом нарахування (ст. 4 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV);
- для цілей обкладення ЄП – інакше, ніж у бухобліку. А саме: доходи визнаються за касовим методом (тобто при отриманні грошей), а витрати не визнаються взагалі (ст. 292 ПК).
Водночас своїм роз’ясненням у Листі № 11210 Мінфін підтвердив «хотілки» податківців, які за кожної слушної нагоди застосовують до оподаткування єдинників «дохідні» норми П(С)БО, включаючи до доходу, що обкладається ЄП, доходи від курсових різниць, від списання кредиторської заборгованості і так далі і таке інше.
Виходить, що єдинники продовжують залишатися заручниками нечітко виписаних і застарілих норм ПК, а також їх лукавих роз’яснювачів. І в результаті бухоблікові доходи єдинників служать додатковим джерелом для поповнення бюджету.
Що робити єдинникам у нашій ситуації з додатковим внеском? Уважаємо, що їм усе-таки потрібно суму внеску обкласти ЄП. Не оподатковувати суму внеску можуть тільки ті єдинники, які отримали індивідуальну податкову консультацію з висновком, аналогічним висновку, зробленому Мінфіном у Листі № 11210.
А що робити єдинникам, у яких податківці при перевірці підтягатимуть нараховані бухоблікові доходи під обкладення ЄП? Звертатися до суду. І, можливо, суд стане на їх бік.
Коментарі до матеріалу