Ратифікована багатостороння конвенція з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування

23 липня 2018 року Україна підписала Багатосторонню конвенцію з виконання заходів, що стосуються угод про оподаткування, у цілях протидії розмиванню бази і виведенню прибутку з-під оподаткування (англ. Multilateral Convention to Implement Tax Treaty Related Measures to Prevent BEPS, далі – Конвенція). Підписання Конвенції є одним із заходів з виконання Плану дій BEPS (кроки 6, 14, 15). Докладніше див. «План BEPS – запровадження в Україні». Протокол про приєднання України до Конвенції оприлюднено на веб-сайті Організації економічного співробітництва і розвитку – ОЕСР. Необхідність ратифікації цієї конвенції пов’язана перш за все з наявністю прогалень і неузгоджень у національному і міжнародному податковому законодавстві, унаслідок чого міжнародні компанії зменшують зобов’язання зі сплати податку на прибуток або взагалі їх уникають.

Україна має більше 70 конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Така практика склалася і в інших країнах. Перегляд конвенцій за кожною країною окремо є складним і тривалим процесом, що забирає не один рік. От чому для більш оперативного перегляду до Плану BEPS був включений крок 15 «Розробка багатостороннього документа для зміни двосторонніх податкових угод (MLI, Multi Lateral Instrument)».

Щоб Конвенція почала діяти в Україні, Верховна Рада повинна її ратифікувати, що й відбулося: прийнято відповідний Закон 28.02.19 р. № 2692-VIII. Закон набуває чинності з 03.04.19 р. Це означає, що тепер Україна може одночасно внести зміни до всіх або до окремих чинних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Дія Конвенції поширюється на 75 конвенцій, укладених між Україною та іншими країнами. Один із головних акцентів Конвенції: податкові пільги, передбачені угодою, не надаються, якщо є підстави зробити висновок, що отримання пільги було однією з основних цілей домовленості або правочину. Іншими словами, тут працює принцип ділової мети: договори і правочини між контрагентами повинні бути обґрунтованими, мати зрозумілий економічний сенс. Але цей сенс не повинен полягати в намірі уникнути оподаткування. Таким чином, до всіх конвенцій між Україною та іншими країнами мають бути внесені відповідні положення.

Ще один ключовий момент: у Конвенції є положення, спрямовані на поліпшення процедури вирішення спорів між компетентними органами різних країн. Це також стосується й оподаткування сторін міжнародних правочинів.

Положення Конвенції діють:

• стосовно податків, що утримуються із сум, сплачених або перерахованих нерезидентам, якщо подія, у результаті якої виникають такі податки, відбувається в перший день або після першого дня наступного календарного року, – з найбільш пізньої з дат, коли Конвенція набуває чинності для кожної зі сторін угоди про оподаткування, на яку поширюється дія цієї Конвенції;
• стосовно всіх податків, утриманих за податкові періоди, що починаються з або після закінчення періоду в шість календарних місяців (або коротшого періоду, якщо всі сторони повідомляють депозитарій, що вони мають намір застосувати такий коротший період), – з найбільш пізньої з дат, коли Конвенція набуває чинності для кожної зі сторін угоди про оподаткування, на яку поширюється дія цієї Конвенції.

Як бачимо, фактичне застосування Конвенції почнеться не раніше 2020 року. Тоді ми побачимо, як у реальності на практиці застосовуватиметься цей документ. А до цього часу всім зацікавленим особам варто ознайомитися з її положеннями, а також уже зараз узяти на озброєння затверджені нею принципи. Адже принцип ділової мети проходить червоною ниткою через багато інших нормативних документів, що говорить про послідовність законодавців у боротьбі з ухиленням від оподаткування.