Розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків

Розстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про таке розстрочення (п. 100.1 ст. 100 ПКУ).

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками, починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 ПКУ).

Повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року визначені п. 100.8 та п. 100.9 ст. 100 ПКУ.

Розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574).

Строк дії розстрочення грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання (п. 1.9 Порядку №574).

Мінімальним терміном є:

• для розстрочення грошових зобов’язань – 2 календарних місяці з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;
• для розстрочення податкового боргу – 2 календарних місяці з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про розстрочення).

Максимальний строк розстрочення не визначений.

Якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання (податкового боргу), то договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу (п.п. 100.12.2 ст. 100 ПКУ).

З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

zp.tax.gov.ua