Принцип «належної обережності» та/або «розумної обачності»: роз’яснює ДФС

ДФС у листі від 31.07.2017 р. № 1435/6/99-99-14-02-02-15-ІПК нагадала, що за наявності у контролюючого органу сукупності належних та достатніх доказів нереальності задекларованої господарської операції з постачання-придбання (отримання) товарів/послуг (зокрема, неможливості здійснення постачання ідентифікованого товару у зв’язку із відсутністю факту його придбання та/або виробництва постачальником) або перерахування коштів як нібито авансу за товари/послуги (за відсутності будь-яких об’єктивних обставин їх реального постачання у майбутньому), та враховуючи наведені вище норми Кодексу і Закону, є підстави для фіксації в матеріалах контрольних заходів фактів порушення норм:

частин першої і другої статті 9 (з урахуванням абзаців п’ятого і одинадцятого статті 1) Закону - при складанні первинного документа (видаткової накладної, акта або іншого документа, що містить недостовірні відомості про дії з передачі-приймання товару/послуги, платіжного доручення, що містить недостовірні дані щодо призначення платежу);

частини п’ятої статті 9 Закону та відповідних положень (стандартів) бухгалтерського обліку - при перенесенні інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів;

підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185; підпункту  "а"/"б" пункту 187.1 статті 187; абзаців перших пунктів 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 Кодексу - при складанні і реєстрації "постачальником" податкової накладної в ЄРПН;

підпункту "а" пункту 198.1, абзаців першого - третього пункту 198.2, абзаців першого - другого пункту 198.3 і абзацу третього пункту 198.6 статті 198; абзацу другого (у разі реєстрації податкових накладних в ЄРПН після 1 липня 2017 року - також абзацу третього) пункту 201.10 статті 201 Кодексу при нарахуванні "покупцем" сум ПДВ з їх віднесенням до податкового кредиту на підставі неправомірно складеної і зареєстрованої "постачальником" податкової накладної в ЄРПН.

Податковим законодавством не передбачено право платника податків на звернення до контролюючих органів з метою підтвердження "добросовісності" інших платників податків. Водночас підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Кодексу визначено право платника податків на нерозголошення контролюючим органом відомостей про такого платника без його письмової згоди.