Підвищуючий коефіцієнт до доходів фізосіб – у запитаннях та відповідях

Чи потрібно застосовувати підвищуючий коефіцієнт до доходів працівника у вигляді додаткового блага, яке отримано у не грошовій формі?

Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі за текстом – ПКУ), до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо.

Згідно із підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 ПКУ.

Відповідно до пункту 164.5 статті 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100: (100-Сп),

де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Враховуючи вищевикладене, у разі виплати платнику податку додаткового блага у негрошовій формі сума податку об’єкта оподаткування обчислюється із врахуванням коефіцієнту.

Чи застосовується коефіцієнт при визначенні бази оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податків на відрядження та які він не повернув у визначений термін?

Відповідно пункту  164.5. статті  164 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Згідно підпунктом 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 ПКУ, сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 ПКУ, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Чи потрібно застосовувати підвищуючий коефіцієнт у випадку отримання фізичною особою доходу у вигляді призу в негрошовій формі?

Згідно з підпунктом 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі за текстом  – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Умови оподаткування виграшів та призів зазначено в пункті  170.6 статті 170 ПКУ.

Відповідно до підпункту  170.6.2 пункту 170.6 статті 170 ПКУ податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується  загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ (18 відс.), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ (18 відс.) (підпункт 170.6.3 пункту 170.6 статті 170 ПКУ).

При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, визначений пунктом 164.5 статті 164 ПКУ.

Джерело: http://kyiv.sfs.gov.ua/okremi-storink...