Відпускний сезон – 2019: розрахунок відпускних у прикладах
У відпустці підвищили оклад: чи коригувати відпускні
Нарахування виплат за час щорічної та інших видів відпусток провадять за нормами пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі - Порядок) шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (стаття 73 Кодексу законів про працю України). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Для того щоб працівники у випадку підвищення окладів (тарифних ставок) при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження відповідно до норм Порядку не втрачали в заробітку, пунктом 10 Порядку передбачене коригування середнього заробітку.
Згідно з пунктом 10 Порядку у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт підвищення тарифних ставок, посадових окладів.
Коефіцієнт, на який необхідно прокоригувати виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, розраховується шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення.
У випадках коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
Тобто здійснюється перерахунок (коригування) тільки тих виплат, які припадають на період після дати підвищення посадових окладів (тарифних ставок).
Терміни виплати відпускних
У ст. 115 КЗпП сказано, що зарплата працівникам за весь період щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки. А в листі Мінпраці та соцполітики від 26.06.09 р № 155/13 / 116-09 на конкретному прикладі показано, як визначити останній день виплати відпускних. Спираючись на це роз'яснення, розглянемо свій приклад.
Приклад
Відпустка співробітника почалась 3 травня 2019 року. Між датою виплати відпускних і датою початку відпустки має бути не менше 3 календарних днів (далі - к. Д.), В нашому прикладі це 30 квітня, 1 і 2 травня. Значить, гранична дата виплати відпускних - 29 квітень 2019 року. Проте 29 квітня (понеділок) - це вихідний день за Великдень, яка завжди припадає на неділю (в 2019 році Великдень був 28 квітня). Тому відпускні необхідно виплатити не пізніше найближчого робочого банківського дня до граничної дати виплати відпускних, тобто не пізніше за 26 квітня 2019 роки (це п'ятниця).
Дохід, який включається до розрахунку середньої зарплати
При розрахунку середньої зарплати враховуються виплати, віднесені Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5, до основної зарплати, додаткової зарплати, а також допомоги з тимчасової втрати працездатності.
Перш ніж включати до розрахунку ті або інші види доходів працівника, рекомендуємо уважно ознайомитися з п. 3 Порядку № 100.
Не включаються до розрахунку середньої зарплати виплати, визначені п. 4 Порядку № 100.
Приклад
Розрахунок компенсації за невикористану відпустку при звільненні
Диспетчер Фурманенко А. В. працює на підприємстві за основним місцем роботи з 2014 року. Відомо, що в липні 2018 року Фурманенко А. В. перебувала в черговій щорічній відпустці повної тривалості (24 к. д.) за період її роботи з 12.07.17 р. по 11.07.18 р. Крім того, одночасно з наданням щорічної відпустки за її заявою їй була надана компенсація за всі дні невикористаних відпусток за минулі періоди. Станом на 11.07.18 р. у Фурманенко А. В. не було днів невикористаної відпустки.
З 01.08.18 р. Фурманенко А. В. подала до бухгалтерії листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю і пологами (строком до 04.12.18 р.), після чого за окремою своєю заявою пішла у відпустку для догляду за дитиною до трьох років. У квітні 2019 року Фурманенко А. В. вирішує звільнитися з підприємства 10 травня 2019 року.
Потрібно визначити: суму доходу, який включається до розрахунку середньої зарплати; кількість днів компенсації невикористаної відпустки.
Дата звільнення припадає на травень 2019 року, тобто за загальним правилом розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати буде період із 1 травня 2018 року по 30 квітня 2019 року.
Як визначити період для розрахунку середньої зарплати?
Загальне правило ви знайдете в розд. II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р № 100 (далі - Порядок № 100). Там же описані і ситуації, що призводять до відхилення від загального правила.
Загальне правило визначення розрахункового періоду: розрахунок середньої зарплати для оплати відпускних і виплати компенсацій за дні невикористаних відпусток проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації.
Коригування до загальним правилом: працівнику, який відпрацював на підприємстві менше року, середня зарплата розраховується за фактичний період роботи, тобто з 1-го числа місяця після оформлення на роботу та до 1-го числа місяця, в якому надається така відпустка (виплачується компенсація за дні невикористаної відпустки).
Слід зауважити, що коригування до загальним правилом також має свої уточнення, викладені в листі Мінсоцполітики від 06.10.14 р № 493/18/99-14. А саме: якщо перший день роботи нового працівника був першим робочим днем в цьому місяці для всіх, то зазначений місяць враховуватиметься при розрахунку середньої зарплати працівника, який відпрацював на підприємстві менше року.
Наприклад, працівник прийнятий на роботу 2 травня 2019 року. Так як 1 травня - неробочий день, а 2 травня - робочий день для всіх працівників підприємства, то виплати за травень враховуються при розрахунку середньої зарплати новенького. Якщо працівник прийнятий на роботу з 3 травня, то травень для нього не враховується.
Але хочемо попередити, що:
- листи Мінсоцполітики не є нормативно-правовими актами, вони носять лише інформаційний, рекомендаційний характер і не встановлюють нові правові норми.
- в даному листі відсутня роз'яснення про те, яка кількість календарних днів за місяць прийому на роботу необхідно включати в розрахунок середньої заробітної плати.
Хоча є роз'яснення, в якому позиція Мінсоцполітики виражена чіткіше. Цей лист від 08.05.13 р № 498/13 / 84-13 щодо розрахунку компенсації за невикористану отпус. Там сказано, що відповідно до п. 7 Порядку № 100 сума компенсації за невикористану відпустку працівника розраховується так:
- сумарний заробіток за останні 12 місяців перед місяцем звільнення ділиться на відповідну кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством);
- отриманий результат множиться на кількість календарних днів невикористаної відпустки.
Цей підхід можна застосувати і для розрахунку відпускних в нашому випадку.
Розрахунок відпускних у випадку хвороби працівника у відпустці
Відповідно до статті 11 Закону України «Про відпустки» у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена.
Строки, на які переноситься або продовжується відпустка, установлюються за угодою між працівником та роботодавцем. Тому продовження або перенесення відпустки оформляється новим наказом (розпорядженням) на підставі листка тимчасової непрацездатності та заяви працівника.
Якщо дата продовженої відпустки припадає на наступний місяць після її первинного надання, то слід розрахувати нову середню зарплату згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі - Порядок), виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
При цьому необхідно сторнувати суму відпускних, що припадають на дні тимчасової непрацездатності працівника, нарахувати допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, та нарахувати суму відпускних за календарні дні продовженої відпустки виходячи з нової середньої зарплати.
Поділ відпустки на частини
Роботодавець має право і може відмовити працівнику у поділі щорічної відпустки на такі частини, якщо це суперечить інтересам виробництва, і такий поділ не передбачений графіком відпусток. Як відомо, черговість надання відпусток визначається графіками, що затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Такий поділ відображається у графіку відпусток.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо роботодавець не погоджує перенесення відпустки на інший період, то він може відмовити працівнику.
Особливості «чорнобильської» відпустки
Для постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи передбачені пільги і компенсації, у тому числі за місцем роботи, згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-ХII (далі - Закон № 796). Унормовують право на додаткову відпустку, яка належить працівникам зі статусом осіб, віднесених до 1 або 2 категорії постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, п. 22 ч. 1 ст. 20 і п. 1 ч. 1 ст.21 Закону № 796. Згідно з цими нормами особам, віднесеним до 1 і 2 категорій постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, належить додаткова відпустка зі збереженням зарплати тривалістю 14 робочих днів на рік. Тривалість цієї відпустки в календарних днях становить 16 (лист Мінпраці від 14.06.2006 р. № 206/13/116-06).
Додаткова відпустка, що надається особам 1 і 2 категорій постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, не належить до виду щорічних відпусток.
Отже, на порядок надання «чорнобильської» відпустки не поширюються правила надання щорічної відпустки. Це означає, що додаткову відпустку, належну особам 1 і 2 категорій постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи:
- надають один раз протягом календарного року;
- не переносять на наступний рік при невикористанні «чорнобильської» відпустки в поточному календарному році;
- не подовжують на святкові і неробочі дні, що припали на період цієї відпустки;
- вважають наданою за той календарний рік, на який припадає початок такої відпустки (лист Мінпраці від 14.06.2006 р. № 206/13/116-06);
- не ділять на частини. Так, «чорнобильську» відпустку надають працівникам виключно тривалістю 16 календарних днів;
- не подовжують і не переносять на інший період, якщо на період «чорнобильської» відпустки припав період тимчасової непрацездатності працівника;
- надають повної тривалості незалежно від часу роботи працівника у роботодавця;
- не компенсують невикористані дні при звільненні або в період трудових відносин з роботодавцем.
«Чорнобильську» відпустку надають працівникам тільки за основним місцем роботи. За місцем роботи за сумісництвом така відпустка не надається. Це підтверджує і Мінсоцполітики в листі від 18.05.2011 р. № 164/13/116-11.
Додаткова відпустка для учасника бойових дій
Статус учасників бойових дій та інвалідів війни визначено Законом України від 22.10.1993 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку. Причому неважливо, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом.
Право на таку відпустку передбачене ст. 77-2 КЗпП України і ст. 16-2 Закону України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон про відпустки).
Тривалість такої відпустки становить 14 календарних днів на рік. Ця додаткова відпустка оплачується коштом роботодавця на підставі заяви працівника. Тривалість додаткової відпустки учасникам бойових дій та інвалідам війни не залежить від стажу роботи на підприємстві, її надання має свої особливості:
1. «Військова» відпустка не належить до щорічних. Отже, норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток (ст. 10 - 12 Закону про відпустки), на порядок надання такої відпустки не поширюються. Таким чином, «військова» відпустка не може бути: перенесена або поділена на частини з причин, зазначених у ст. 11 Закону про відпустки; замінена грошовою компенсацією (навіть при звільненні); відкликання працівника з «військової» відпустки також є неможливим.
2. «Військову» відпустку надають понад щорічну основну та додаткову відпустки.
3. «Військову» відпустку надають за календарний рік незалежно від відпрацьованого у цьому році часу. Така відпустка має бути використана працівником протягом календарного року. Відпустку, початок якої припадає на один рік, а закінчення - на наступний, вважають відпусткою за той рік, на який припадає її початок.
4. «Військову» відпустку не продовжують на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку.
5. Розрахунок суми відпускних проводять згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, виходячи із заробітку за останні 12 календарних місяців роботи.
Працівник, який змінює місце роботи в поточному році, матиме право на «військову» відпустку за новим місцем роботи за умови, що він не використав її за попереднім місцем роботи. Підтвердженням може слугувати довідка, видана попереднім роботодавцем.
Навчальна відпустка. Як обчислюється зарплата для її оплати
Обчислення середньої заробітної плати для надання працівникам додаткових відпусток у зв'язку з навчанням проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу додаткових відпусток у зв'язку з навчанням провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.
У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Нарахування виплат за час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, тривалість яких розраховується в календарних днях, провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Увага! Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Увага! Якщо ви вперше стикаєтеся з розрахунком відпускних, то перш ніж приступати безпосередньо до розрахунку, вивчіть нормативну базу.
Не доводьте справу до штрафів! За порушення встановлених термінів виплати зарплати та інших виплат, передбачених законодавством про працю (до інших виплат слід віднести і відпускні) більш ніж за один місяць, виплату їх в неповному обсязі роботодавцю загрожує фінансова санкція в розмірі 3 МЗП.
Не зловживайте масової виплатою відпускних в стислі терміни. У заявах працівників з проханням виплатити відпускні в стислі терміни просите написати причину (наприклад, в зв'язку з сімейними обставинами). Візьміть на замітку положення Конвенції про оплачувані відпустки.
Коментарі до матеріалу
Відсортовано: по часу за популярністю
Всього коментарів 16