Здійснення передоплати: роз’яснює Мінфін

Починаючи з 01.01.20 р. весь державний сектор у разі проведення передоплати керується постановою КМУ від 04.12.19 р. № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі – Постанова № 1070). Під час застосування норм цього документа в розпорядників виникли деякі запитання, на які Мінфін надав відповіді.

Розроблення положення про здійснення попередньої оплати

Виходячи з повноважень головних розпорядників бюджетних коштів, установлених Бюджетним кодексом (далі – БК), щодо управління бюджетними коштами в межах установлених бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання цих коштів, організацію та координацію роботи розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі (ч. 5 ст. 22), Кабмін доручив головним розпорядникам визначати:

• розмір та строк передоплати в межах строків, передбачених Постановою № 1070;
• кількість платежів із передоплати в межах строку та положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді передоплати тих товарів, робіт і послуг, які за договорами про закупівлю планується поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, виходячи з необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом постачання товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва.

Отже, Постановою № 1070 не встановлено норм розроблення головними розпорядниками положення (як окремого документа) щодо передоплати, а також форми визначення зазначених вище умов (рішення організаційно-розпорядчого характеру, листи (загалом по системі головного розпорядника чи за кожним окремим розпорядником та одержувачем бюджетних коштів)), що містять:

• конкретний перелік товарів, робіт і послуг, під час закупівлі яких може здійснюватися передоплата з огляду на особливості виконання бюджетних програм;
• розмір передоплати (від 1 % до 100 %);
• строк передоплати (може бути менший за строк, визначений Постановою № 1070);
• кількість платежів із передоплати (наприклад, у разі передоплати в розмірі 30 % головний розпорядник може визначити порядок її сплати – 30 % разово, двічі по 15 % чи тричі по 10 %, залежно від помісячного розподілу бюджетних асигнувань);
• обов’язковість постачання товару, виконання робіт і надання послуг у тому бюджетному періоді, коли здійснено передоплату, чи в наступному (як наслідок утворюється дебіторська заборгованість, у тому числі на кінець поточного бюджетного періоду).

Відповідальність головних розпорядників за неефективне використання бюджетних коштів під час здійснення передоплати

Перелік порушень бюджетного законодавства, заходи впливу за його порушення та органи, що їх застосовують, визначено ст. 116–118 БК.

Зокрема, до порушень бюджетного законодавства БК віднесено: порушення вимог кодексу під час здійснення передоплати за товари, роботи та послуги за бюджетні кошти і порушення порядку та строків її здійснення (п. 22 ч. 1 ст. 116), а також інші порушення, вчинені учасником бюджетного процесу (п. 40 ч. 1 ст. 116). За ці порушення передбачено застосування попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою усунення порушення, зупинення операцій із бюджетними коштами та призупинення бюджетних асигнувань (п. 1–3 ч. 1 ст. 117 БК).

Учасники бюджетного процесу, серед них і головні розпорядники, у межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.

Така оцінка проводиться на підставі даних моніторингу, аналізу результативних показників бюджетних програм, а також іншої інформації, що міститься у бюджетних запитах, кошторисах, паспортах бюджетних програм, звітах про виконання кошторисів та про виконання паспортів бюджетних програм (ч. 6 ст. 20 БК).

Головний розпорядник організовує та здійснює моніторинг виконання бюджетних програм, оцінює їх ефективність, управляє бюджетними коштами в межах своїх повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі (п. 61, 7 ч. 5 ст. 22 БК).

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до БК та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема оцінку управління бюджетними коштами, досягнення їх економії та цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень, проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників, запобігання порушенням бюджетного законодавства (ч. 1 ст. 26 БК).

Здійснення передоплати головними розпорядниками

Головний розпорядник як учасник бюджетного процесу використовує бюджетні кошти з урахуванням, зокрема положень ч. 1 ст. 49 БК. Відповідно до цієї норми після отримання товарів, робіт і послуг за умовами взятого бюджетного зобов’язання розпорядник (одержувач) бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 БК.

У разі обґрунтованої необхідності проведення розрахунків із виконавцями робіт, надавачами товарів і послуг на умовах передоплати головний розпорядник керується бюджетним законодавством, зокрема, Постановою № 1070, забезпечуючи при цьому ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

Водночас слід мати на увазі, що головний розпорядник може прийняти рішення щодо здійснення розпорядниками нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів оплати товарів, робіт і послуг після їх отримання.

Заборона на перерахування передоплати контрагенту-порушнику

З метою мінімізації ризиків порушень під час використання бюджетних коштів Постановою № 1070 головним розпорядникам доручено забезпечувати заходи з виявлення виконавців робіт, постачальників товарів і надавачів послуг, які порушують умови договорів (далі – контрагент-порушник), укладених із розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів, діяльність яких координується через них та які отримують бюджетні кошти на виконання бюджетних програм, щодо попередньої оплати.

Зокрема, розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів заборонено здійснювати передоплату контрагентам-порушникам та рекомендовано укладати договори про закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства з урахуванням зазначеного.

З огляду на те що порушення контрагентами договорів із розпорядниками (одержувачами) бюджетним коштів є незворотними у часі, для недопущення надалі розпорядниками (одержувачами) порушень вимог БК під час здійснення передоплати, а також порушення порядку і строків здійснення такої оплати та зниження рівня фінансової дисципліни оплата контрагентам-порушникам має проводитися після отримання відповідних товарів, робіт, послуг.

Видача авансу на відрядження

Питання виплати працівникам коштів для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансу) регулюється Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59.
Постанова № 1070 регулює питання здійснення передоплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, та умови передбачення такої оплати в договорах про закупівлю таких товарів, робіт і послуг і не визначає порядок забезпечення коштами працівників, які направляються у відрядження.

Лист Мінфіну від 10.03.20 р. № 04320-07-2/763.