Оплатили проживання нерезидента на території України? Утримайте ПДФО!

Коли резидент-юрособа виплачує дохід нерезиденту на території України, такий резидент є податковим агентом. І він повинен не тільки утримати з виплати ПДФО за ставкою 18 %, але й відобразити суму виплати та суму податку у формі № 1ДФ.

А нерезиденти, які, незалежно від їх віку, отримують на території України будь-який дохід, повинні самостійно або через своїх законних представників отримати реєстраційний номер облікової картки платника.

Крім того, податківці нагадують, що ст. 165 Податкового кодексу (далі – ПК) передбачено виключний перелік видів доходів, що не обкладаються ПДФО. Проте доходу у вигляді вартості проживання нерезидента на території України, сплаченої стороною-резидентом, що приймає, у ньому немає. Такий дохід уважається додатковим благом для нерезидента (пп. «е» пп. 164.2.17 ПК), підлягає обкладенню ПДФО і військовим збором, а також відображається у формі № 1ДФ під кодом ознаки доходу «126».

Державна фіскальна служба України

Індивідуальна податкова консультація 

від 20.08.18 р. № 3592/6/99-99-15-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – нерезидент та податковий агент.

Згідно з п. 163.2 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування нерезидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.

Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, визначено п. 170.10 ст. 170 Кодексу, відповідно до пп. 170.10.1 якого доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (пп. 170.10.3 п. 170.10 т. 170 Кодексу).

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни (пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку (крім випадків, визначених у пунктах 167.2–167.5 цієї статті).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Одночасно слід зазначити, що згідно з п. 70.5 ст. 70 Кодексу фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

Відповідно до пп. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 Кодексу реєстраційний номер облікової картки платника (далі – РНОКПП) використовується, зокрема, при виплаті доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізична особа зобов’язана подавати інформацію про РНОКПП юридичним особам, що виплачують їй доходи.

Документи, пов’язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 Кодексу, які не мають РНОКПП, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 Кодексу).

Враховуючи викладене, дохід у вигляді вартості послуг проживання фізичної особи – нерезидента на території України, які оплачуються юридичною особою – резидентом за власний рахунок, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого нерезидента як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

При цьому згідно з Довідником ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.15 р. № 4, вказаний дохід відображається податковим агентом у податковому розрахунку ф. № 1ДФ під ознакою доходу «126».

Крім того, згідно з п. 18.2 ст. 18 Кодексу податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.