Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Навчання персоналу коштом роботодавця: важливі аспекти оформлення

19.09.2018 1602 0 0



Сучасні успішні компанії інвестують кошти в навчання та розвиток персоналу. Менеджери розуміють, що основний капітал будь-якого бізнесу  люди. Що вища їхня кваліфікація, то ефективнішою буде робота компанії. Як правильно оформити навчання працівників?

Будь-який вид виробничого навчання можете організувати власним коштом (ст. 201 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Професійне навчання буває формальне і неформальне (ч. 5 ст. 6 Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 № 4312-V; далі Закон № 4312). Після закінчення формального навчання працівникові видають документ, який це підтверджує.

Формальне професійне навчання  це:

  • первинна професійна підготовка;
  • перепідготовка;
  • підвищення кваліфікації (ч. 6 ст. 6 Закону № 4312; п. 3.1 Положення про професійне навчання працівників на виробництві, затвердженого спільним наказом Мінпраці та МОН від 26.03.2001 № 127/151).

Організувати навчання можете власними силами, або скориставшись послугами профільних закладів освіти (ч. 2 ст. 6 Закону № 4312).

При цьому створіть необхідні умови для поєднання роботи з навчанням (ст. 202 КЗпП), а також надавайте пільги, що встановлює для таких працівників законодавство.

Можливі форми професійного навчання працівників перелічені у статті 7 Закону № 4312. Це можуть бути денна, дистанційна форми, навчання з відривом або без відриву від виробництва.

Оформлюйте договірні відносини

Зобов’язання підприємства навчати працівників зафіксуйте у відповідному розділі колективного або трудового договору.

Питання навчання можна також регламентувати окремим локальним актом. Зокрема, врегулюйте їх у розділі Положення про соціальне забезпечення працівників або затвердьте окреме Положення про навчання працівників.

Працівник, який забажав підвищити рівень своєї освіти, звертається із заявою до роботодавця. За результатами розгляду такої заяви видайте наказ про організацію навчання.

Договір із вищим навчальним закладом про навчання своїх працівників укладайте за формою Типового договору про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою, затвердженого постановою КМУ від 19.08.2015 № 634.

Договір про надання освітніх послуг можна укласти за участі трьох сторін: вищого підприємства (замовника) навчального закладу (виконавця) й одержувача (працівника). У такому договорі встановіть загальну вартість освітньої послуги за весь строк навчання.

Якщо платну освітню послугу надаватимуть протягом кількох років  зазначте її вартість за кожен календарний рік окремо. У договорі також передбачте:

  • періодичність, із якою замовник вноситиме плату: одноразово, щороку, за семестр, щомісяця;
  • спосіб оплати: готівкою, безготівково;
  • граничний строк оплати: день, місяць, рік.

У договорі можна встановити обов’язок працівника після закінчення навчання відпрацювати у свого роботодавця протягом погодженого сторонами строку, але не більш як три роки (ч. 4 ст. 34 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI).

Розмір плати за весь строк навчання заклади вищої освіти встановлюють у національній валюті. Вищий навчальний заклад має право змінювати плату за навчання в порядку, передбаченому договором, не частіше ніж один раз на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік (ч. 7 ст. 73 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII; далі  Закон № 1556).

Дотримуйте трудових гарантій

Працівникам, які успішно навчаються у вищих навчальних закладах на вечірній та заочній формах навчання, гарантовано право на додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням (ст. 215, 216 КЗпП). Навчальні відпустки надають також працівникам, які навчаються в аспірантурі й успішно виконують індивідуальний план підготовки (ч. 4 ст. 216 КЗпП).

На час навчальної відпустки зберігайте працівникам середню зарплату за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 217 КЗпП). Працівникові-студенту, що навчається у вищому навчальному закладі без відриву від роботи, також гарантуйте:

  • один вільний від роботи день для підготовки до занять. Оплачуйте такий день у розмірі 50% встановленої зарплати, але не нижче за мінімальну заробітну плату (мзп) (ч. 2 ст. 218 КЗпП);
  • один-два дні без збереження зарплати. Надавайте їх протягом 10 навчальних місяців перед початком роботи над дипломним проектом або складанням державних іспитів (ч. 3 ст. 218 КЗпП);
  • оплату проїзду до навчального закладу і назад раз на рік  у розмірі 50% вартості проїзду (ст. 219 КЗпП).

Працівникам-аспірантам надавайте один вільний від роботи день щотижня з оплатою в розмірі 50% середньої зарплати (ч. 4 ст. 218 КЗпП). Вони також можуть скористатися ще одним додатковим днем відпустки на тиждень без збереження зарплати (ч. 5 ст. 218 КЗпП).

Крім того, з 1 січня 2017 року для студентів, які вивчилися коштом роботодавця, скасували обов’язкове відпрацювання в такого роботодавця протягом трьох років після закінчення навчального закладу (ЗІР, категорія 103.02).

Надавайте працівникові навчальну відпустку

Працівник реалізовує своє права на оплачувану навчальну відпустку за кількох умов.

Перша – вищий навчальний заклад, у якому навчається працівник, має ліцензію на освітню діяльність і пройшов відповідну акредитацію (пп. 7 п. 1 ст. 1 Закону № 1556).

Реєстр закладів вищої освіти (далі  Реєстр) містить відомості про кожен виш, видані йому ліцензії і сертифікати про акредитацію. Відомості Реєстру є відкритими й оприлюднюються відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI. Інформацію про рівень акредитації вищих навчальних закладів містить Єдина державна електронна база з питань освіти.

Друга  отримати навчальну відпустку може працівник, який навчається без відриву від роботи у виші, що розміщений в Україні. Тобто навчальну відпустку надають працівникам-студентам, які здобувають освіту у вітчизняних вишах із дистанційною формою навчання.

Третя  додаткову оплачувану навчальну відпустку отримує студент, що успішно навчається у вищому навчальному закладі. Якщо працівник має заборгованість за навчальним планом, він може оформити відпустку без збереження зарплати або скористатися частиною щорічної відпустки.

Четверта  працівник має повернути на підприємство відривну частину довідки-виклику про участь у сесії. Вона підтвердить, що навчальну відпустку студент використав за призначенням.

Оплачуйте навчальну відпустку

На період додаткових відпусток у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах працівникам за основним місцем роботи зберігайте середню зарплату (ст. 217 КЗпП). Щоб оплатити дні навчальної відпустки, обчислюйте середню зарплату відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі  Порядок № 100).

Не подовжуйте навчальні відпустки на святкові та неробочі дні, що припадають на цей період. Тобто всі дні навчальної відпустки оплачуйте однаково, у т. ч. святкові та неробочі дні.

Якщо протягом розрахункового періоду працівник не мав зарплати (наприклад, через відпустку для догляду за дитиною до трьох років), для оплати навчальної відпустки керуйтеся останнім абзацом пункту 4 Порядку № 100. Тобто оплачуйте дні навчальної відпуски на підставі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо працівник трудиться на підприємстві за сумісництвом, оплату йому навчальної відпустки можете передбачити у колдоговорі. Мінпраці рекомендує оформлювати сумісникові відпустку без збереження зарплати той на час, коли працівник перебуває у навчальній відпустці за основним місцем роботи (лист від 16.05.2006 № 172/13/116-01).

Коли працівник їде до вишу в інший населений пункт, оплатіть лише дні навчальної відпустки, дні перебування в дорозі оплаті не підлягають.

https://devisu.ua

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали