Нюанси припинення права постійного користування земділянкою держвласності

У разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної (комунальної) власності земельний податок сплачується до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Державній реєстрації підлягає, зокрема, право постійного користування.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року плата за землю сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.    

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів припинення речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Отже, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності, юридична особа сплачує земельний податок до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Зазначена норма передбачена п. 286.1, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, ст. 142 Земельного кодексу України.

Джерело: http://zp.sfs.gov.ua/media-ark/news-a...