Нові роз’яснення ДФС у ЗІР
| Категорія | Запитання | Коротка відповідь |
|
ПДВ |
||
|
101.04
|
Чи нараховуються замовником податкові зобов’язання з ПДВ у разі передачі сировини, матеріалів, пального виконавцю для виконання ним робіт (надання послуг)? |
Сировина, матеріали, пальне є власністю замовника, і в разі їх передачі виконавцю для виконання ним робіт (надання послуг) право власності до виконавця не переходить, тому за такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ замовником не нараховуються |
|
101.13
|
Чи має право покупець на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної (далі – ПН), якщо електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП), що накладається на таку ПН під час її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), ініціали та прізвище особи, яка її склала, належать різним особам? |
Законодавством не передбачено накладення на ПН будь-яких інших підписів, окрім підписів платника або уповноваженої ним особи. Тому в реквізиті «ініціали та прізвище особи, яка склала податкову накладну» мають стояти ініціали та прізвище особи, яка накладає на ПН свій ЕЦП. Водночас невідповідність ЕЦП, що накладається на ПН під час її реєстрації в ЄРПН, ініціалам і прізвищу особи, яка склала ПН, не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою ПН |
|
101.16
|
За якою формою з 01.12.18 р. в ЄРПН реєструються ПН та розрахунок коригування (далі – РК), складені до 01.12.18 р.?
|
З 01.12.18 р. ПН та/або РК підлягають реєстрації в ЄРПН за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 17.09.18 р. № 763, незалежно від дати їх складання: до 01.12.18 р. чи після 01.12.18 р. |
|
101.17
|
Яким чином подається скарга на рішення комісії, що приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі – скарга)?
|
Скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС. Платник має змогу створити та надіслати скаргу, а також заяву про відмову від поданої скарги (далі – заява) через електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування скарги або заяви в електронному вигляді платник самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту). |
|
|
|
Скарга направляється за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: Головна електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів. До скарги додаються документи про підтвердження реальності операцій за відмовленими ПН/РК. Кожен документ, що додається до скарги, надсилається окремим додатком у форматі pdf і повинен мати розмір не більше 2 Мб. Зразок заповнення скарги розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/data/files/224876.j... |
|
101.27
|
Чи застосовується відповідальність за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН помилково (безпідставно) складених ПН/РК?
|
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН штрафні санкції, передбачені п. 1201.1 Податкового кодексу (далі – ПК), не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення про її відновлення. Отже, не зроблено жодних винятків щодо застосування штрафів за порушення строку реєстрації ПН/РК в ЄРПН, у т. ч. тих, які після реєстрації визнаються помилково (безпідставно) складеними. При цьому рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку |
|
ПДФО |
||
|
103.25
|
Чи обкладається ПДФО та військовим збором (далі – ВЗ) сума гарантійного платежу (завдатку), отриманого від податкового агента – орендаря, що забезпечує виконання зобов’язань за договором оренди та повертається після закінчення строку дії договору?
|
Відповідно до ст. 810 Цивільного кодексу (далі – ЦК) за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання в ньому на певний строк за плату. Згідно зі ст. 546 ЦК виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням або завдатком. При цьому відповідно до ст. 570 ЦК завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Виключний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст. 165 ПК. Разом з тим, п. 164.2 ПК встановлено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:
|
|
Єдиний податок (далі – ЄП) для платників третьої та четвертої груп |
||
|
108.02.01
|
На підставі яких даних юрособи заповнюється розрахунок частки сільгосптоваровиробництва (далі – частка)?
|
Джерелом інформації при складанні Розрахунку частки є дані бухобліку. Операції відображаються у бухобліку відповідно до Плану рахунків, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, а якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – згідно з Планом рахунків, затвердженим наказом Мінфіну від 19.04.01 р. № 186 |
|
108.02.01
|
Чи включаються до загальної суми доходу сільгосптоваровиробника суми отриманих відсотків за депозитом, безповоротної та поворотної фінансової допомоги (далі – БФД та ПФД відповідно) для визначення частки у єдинників четвертої групи? |
Відсотки за депозитом та сума БФД включаються до загальної суми доходу при розрахунку частки, оскільки відповідають умовам визначення доходу. Сума ПФД не входить до загальної суми доходу при розрахунку частки, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений договором строк. Сума ПФД, яка не повертається у передбачений договором строк, відноситься до загальної суми доходу під час розрахунку частки
|
|
108.02.01
|
З якого часу мають право зареєструватися платниками ЄП четвертої групи новостворені сільгосптоваровиробники-юрособи? |
Новостворені сільгосптоваровиробники-юрособи можуть бути платниками ЄП із наступного року, якщо частка, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 %. При цьому попереднім податковим (звітним) роком для них є період із дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року |
|
108.02.05
|
Чи необхідно подавати уточнюючі податкові декларації платника ЄП четвертої групи юрособам – єдинникам четвертої групи у зв’язку з об’єднанням протягом року сільських рад в об’єднану територіальну громаду (далі – ОТГ) та до якого бюджету їм сплачувати ЄП? |
Об’єднання у поточному році сільських рад в ОТГ не є підставою для уточнення податкових зобов’язань з ЄП, тому юрособи – платники ЄП четвертої групи не подають у такому випадку уточнюючі декларації. При цьому в разі об’єднання у поточному році сільських рад в ОТГ юрособи – єдинники четвертої групи сплачують ЄП на відкриті Держказначейством рахунки для сільських рад, а з нового бюджетного року – на рахунки, відкриті для зарахування надходжень з ЄП до бюджету ОТГ |
|
108.01.01
|
Чи має право юрособа – платник ЄП провадити діяльність за договором про спільну діяльність?
|
Обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування учасником договору про спільну діяльність нормами ПК не передбачено. Водночас учасник спільного договору – юрособа – єдинник третьої групи повинен ураховувати дохід від діяльності за договором про спільну діяльність у загальному порядку разом із результатами від власної господарської діяльності. Юрособа – єдинник четвертої групи, визначаючи частку, не включає дохід від спільної діяльності до складу доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва |
|
108.05
|
У яких випадках контролюючий орган може анулювати реєстрацію платника ЄП четвертої групи (юрособи)?
|
Контролюючий орган може анулювати реєстрацію платника ЄП у разі виявлення невідповідностей вимогам пп. 4 п. 291.4 та п. 291.51 ПК, а також у разі отримання від платника заяви про відмову від застосування спрощеної системи у зв’язку із переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПК, або припинення юрособи (крім перетворення) відповідно до закону |
|
109.01
|
Які товари є сільгосппродукцією?
|
До сільгосппродукції відносяться наступні товари:
|
|
Права та обов’язки платників податків |
||
|
135.04
|
Чи можуть бути повернені надміру сплачені кошти платнику податків, якого ліквідовано та знято з обліку в контролюючому органі? |
Повернення органами ДФС сум надміру сплачених грошових зобов’язань платнику податків, що ліквідується, можливе у період, що передує зняттю з обліку у контролюючих органах та виключно на підставі заяви платника податків
|
|
136.06
|
Яка перевірка проводиться та в які строки в разі неподання або несвоєчасного подання юрособою Звіту про суми податкових пільг?
|
У разі несвоєчасного подання суб’єктом господарювання Звіту про суми податкових пільг (далі – Звіт) контролюючим органом проводиться камеральна перевірка протягом 30 календарних днів, що настають за днем фактичного подання Звіту. Крім того, неподання або несвоєчасне подання суб’єктом господарювання Звіту може бути предметом камеральної перевірки з питання своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків). Така перевірка може бути проведена з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК. Водночас у разі неподання платником податків в установлений законом строк Звіту контролюючим органом може бути також проведена документальна позапланова перевірка, тривалість якої встановлена п. 82.2 ПК |
|
140.06
|
У які строки платник податків може отримати довідку про відсутність заборгованості платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), та який строк її дії?
|
Для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява). Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим органом за основним місцем обліку платника, уповноваженим здійснювати заходи з погашення податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії |
|
ЄСВ |
||
|
301.04.04
|
Чи потрібно членам фермерського господарства (далі – ФГ), які набувають статусу пенсіонера за віком та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, повідомляти про це контролюючий орган?
|
Між ДФС та ПФУ складено Протокол № 10/3 (далі – Протокол) про обмін інформацією щодо даних про фізосіб (платників ЄСВ) – пенсіонерів за віком або осіб з інвалідністю. Відповідно до норм Протоколу ПФУ надає ДФС інформацію щодо фізосіб (платників ЄСВ) про те, що вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, із зазначенням дати призначення пенсії або встановлення інвалідності. Таким чином, членам ФГ, що набувають статусу пенсіонера за віком та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, окремо повідомляти контролюючий орган про такий статус не потрібно. Якщо член ФГ є особою з інвалідністю та отримує соціальну допомогу від Фонду соцстрахування або управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акта огляду в МСЕК про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації |
|
301.06.01
|
В яких випадках заповнюються рядки 3.2.1, 3.3.1 та 3.4.1 таблиці 1 Звіту з ЄСВ?
|
Рядки 3.2.1, 3.3.1 та 3.4.1 таблиці 1 додатка 4 до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.15 р. № 435 (далі – Порядок № 435), заповнюються в разі застосування роботодавцями ставок ЄСВ у розмірі 8,41 %, 5,3 %, 5,5 % при нарахувані суми зарплати, суми винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами. Зазначені у вказаних вище рядках суми є довідковими, з метою визначення недоотриманих Пенсійним фондом сум ЄСВ, які були б сплачені роботодавцями при застосуванні ЄСВ у розмірі 22 %, до суми зарплати (доходу) осіб з інвалідністю, зазначеної у рядках 2.2 (8,41 %), 2.3 (5,3 %) та 2.4 (5,5 %) таблиці 1 Звіту з ЄСВ |
Коментарі до матеріалу