ПН зареєстрована з порушенням терміну до початку податкової перевірки: чи буде штраф
Якщо платник ПДВ зареєстрував податкові накладні/розрахунки коригування до початку проведення перевірки, він несе відповідальність в порядку, визначеному п. 1201.1 ПКУ. У такому разі штраф становитиме від 10% до 50% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування. Причому, його розмір залежить від кількості днів прострочення граничного терміну. Відповідно, штрафні санкції, визначені п. 1201.2 ПКУ, до такого платника податку застосовувати не будуть.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 27.05.2019 р. № 2402/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянула запит щодо окремих питань застосування податкового законодавства з урахуванням фактичних обставин, викладених у запиті, в межах компетенції повідомляє таке.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
При цьому п. 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (п.п. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПКУ).
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПКУ).
Отже, у разі виявлення розбіжностей даних податкової декларації з даними ЄРПН, контролюючим органом може бути проведено як камеральну перевірку так і документальну перевірку відповідно до вимог ПКУ.
Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до такої податкової накладної в ЄРПН передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ.
За порушення граничного строку, визначеного статтею 201 Кодексу, для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (крім податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), пунктом 1201.1 статті 1201 ПКУ передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі від 10 до 50 відсотків суми ПДВ. зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування.
При цьому ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію (відсутність реєстрації) в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, крім тих, що встановлені безпосередньо пунктом 120-1.1 статті 120-1 та пунктами 35 та 42 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
За відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено (пункт 120-1.2 статті 120-1 ПКУ).
Отже, пункт 120-1.1 статті 120-1 ПКУ передбачає нарахування штрафних санкцій за порушення граничного строку, визначеного статтею 201 Кодексу, для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, а пункт 120-1.2 статті 120-1 ПКУ - за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН.
При цьому абзацом восьмим пункту 120-1.1 статті 120-1 ПКУ визначено, що у разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 статті 120-1, не застосовуються.
Тобто, якщо платник податку зареєстрував податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, такий платник податку несе відповідальність в порядку, визначеному пунктом 120-1 .1 статті 120-1 ПКУ, у вигляді штрафних санкцій у розмірі від 10 до 50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування залежно від порушеного терміну реєстрації.
Відповідно, штрафні санкції, визначені пунктом 120-1.2 статті 120-1, до такого платника податку не застосовуються.
Водночас слід зауважити, що кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються окремої справи.
Зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Коментарі до матеріалу