НН зарегистрирована с нарушением срока до начала налоговой проверки: будет ли штраф

Если плательщик НДС зарегистрировал налоговые накладные/расчеты корректировки до начала проведения проверки, он несет ответственность в порядке, определенном п. 120¹.1 НКУ. В таком случае штраф составит от 10% до 50% суммы НДС, указанной в таких налоговых накладных/расчетах корректировки. Причем, его размер зависит от количества дней просрочки предельного срока. Соответственно, штрафные санкции, определенные п. 120¹.2 НКУ, к такому плательщику налога применять не будут.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 27.05.2019 р. № 2402/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянула запит щодо окремих питань застосування податкового законодавства з урахуванням фактичних обставин, викладених у запиті, в межах компетенції повідомляє таке.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V ПКУ.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

При цьому п. 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (п.п. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПКУ).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПКУ).

Отже, у разі виявлення розбіжностей даних податкової декларації з даними ЄРПН, контролюючим органом може бути проведено як камеральну перевірку так і документальну перевірку відповідно до вимог ПКУ.

Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до такої податкової накладної в ЄРПН передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ.

За порушення граничного строку, визначеного статтею 201 Кодексу, для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (крім податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), пунктом 120¹.1 статті 120¹ ПКУ передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі від 10 до 50 відсотків суми ПДВ. зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування.

При цьому ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію (відсутність реєстрації) в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, крім тих, що встановлені безпосередньо пунктом 120-1.1 статті 120^-1 та пунктами 35 та 42 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

За відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено (пункт 120^-1.2 статті 120^-1 ПКУ).

Отже, пункт 120^-1.1 статті 120^-1 ПКУ передбачає нарахування штрафних санкцій за порушення граничного строку, визначеного статтею 201 Кодексу, для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, а пункт 120^-1.2 статті 120-1 ПКУ - за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН.

При цьому абзацом восьмим пункту 120^-1.1 статті 120^-1 ПКУ визначено, що у разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені пунктом 120^-1.2 статті 120^-1, не застосовуються.

Тобто, якщо платник податку зареєстрував податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, такий платник податку несе відповідальність в порядку, визначеному пунктом 120^-1 .1 статті 120^-1 ПКУ, у вигляді штрафних санкцій у розмірі від 10 до 50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування залежно від порушеного терміну реєстрації.

Відповідно, штрафні санкції, визначені пунктом 120^-1.2 статті 120^-1, до такого платника податку не застосовуються.

Водночас слід зауважити, що кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються окремої справи.

Зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.