Мінфін надає відповіді

Основні засоби придбано за інвалюту: нюанси обліку

Чи варто змінити інвентарні номери ОЗ?

Як передбачено ст. 8 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», питання організації бухобліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) згідно із законодавством та установчими документами. Відповідальність за організацію бухобліку та забезпечення фіксування фактів здійснення усіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого строку, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством.

Підприємство самостійно розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності та контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Водночас із метою забезпечення єдиного підходу до аналітичного обліку кожного окремого об’єкта або групи необоротних активів на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.13 р. № 1203, керівник суб’єкта держсектору може прийняти рішення про присвоєння інвентарних (номенклатурних) номерів для всіх об’єктів основних засобів та інших необоротних матеріальних активів (далі – ОЗ, ІНМА) з урахуванням вимог законодавства.

Кожному об’єкту ОЗ (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання) присвоюється інвентарний номер, який зберігається за ним на весь період перебування у суб’єкта держсектору. Проте у разі вибуття чи ліквідації ОЗ його інвентарний номер не можна присвоювати іншому об’єкту, що заново надійшов, протягом трьох років (п. 3, 5 розд. II Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 11, далі – Методрекомендації № 11). Для забезпечення єдиного підходу до аналітичного обліку ОЗ такі номери варто змінити.

Як відображається та куди включається сума нарахованої амортизації?

Згідно з Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Мінфіну від 29.12.15 р. № 1219 (далі – Порядок № 1219), для обліку нарахованої амортизації ОЗ, ІНМА та нематеріальних активів (далі – НА), що використовуються суб’єктом держсектору в процесі звичайної діяльності та на виконання програм, не пов’язаних з основною діяльністю, призначено субрахунок 8014 «Амортизація» рахунка 80 «Витрати на виконання бюджетних програм». А для обліку нарахованої амортизації ОЗ, ІНМА та НА, що використовуються у процесі організації та надання послуг, виготовлення продукції, виконання робіт, застосовується субрахунок 8114 «Амортизація» рахунка 81 «Витрати на виготовлення продукції (надання послуг, виконання робіт)».

Інформація про суми нарахованої амортизації накопичується у меморіальних ордерах та картках аналітичного обліку фактичних видатків із подальшим відображенням на субрахунках 8014 та 8114.

Як списуються об’єкти державної власності?

Механізм списання об’єктів державної власності, якими є об’єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (ОЗ), ІНМА, визначений Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ від 08.11.07 р. № 1314 (далі – Порядок № 1314).

Згідно з п. 5 Порядку № 1314 списання майна здійснюється суб’єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб’єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

Списання повністю амортизованих основних фондів (ОЗ), ІНМА суб’єкта господарювання, первісна (переоцінена) вартість яких менше 20 тис. грн., здійснюється за рішенням керівника такого суб’єкта відповідно до Порядку № 1314 (за винятком підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію).

У разі вибуття об’єкта ОЗ із балансу списуються його первісна (переоцінена), балансова вартість та сума накопиченого зносу (п. 3 розд. VI НП(С)БОДС 121).

Як визначено п. 3 розд. VIII Методрекомендацій № 11 (з урахуванням змін, унесених наказом Мінфіну від 28.12.17 р. № 1169), ОЗ, виявлені під час інвентаризації як нестача, списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, а у випадку, якщо винні особи не знайдені, зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту їх установлення або закриття провадження у справі згідно із законодавством (Методика оцінки майна, затверджена постановою КМУ від 10.12.03 р. № 1891).

Чи збільшувати вартість відремонтованих ОЗ на витрати з виготовлення проектно-кошторисної документації?

Згідно з п. 1, 2 розд. IX Методрекомендацій № 11 витрати на будівництво, виготовлення, придбання і поліпшення об’єктів ОЗ із початку і до закінчення таких робіт та введення об’єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями. Усі вказані витрати групуються за такими напрямами робіт (витрат): проектно-вишукувальні роботи, будівельні роботи, роботи з монтажу устаткування, придбання устаткування, що потребує монтажу, придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю, інші капітальні роботи та витрати.

Витрати з виготовлення проектно-кошторисної документації, тобто проектування будівництва, капремонту (поліпшення ОЗ, тобто модернізація, добудова, реконструкція тощо), є однією зі складових формування вартості зазначених робіт у кошторисах на їх виконання.

Відповідно до Порядку № 1219 облік витрат на придбання, створення (виготовлення) власними силами та поліпшення ОЗ, а також витрат за незакінченими та закінченими, але не зданими в експлуатацію об’єктами капітального будівництва, реконструкції, модернізації ОЗ ведеться на субрахунку 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби».

Нюанси складання фінзвітності

Механізм розкриття інформації за статтями фінзвітності розпорядниками бюджетних коштів, Казначейством та державними цільовими фондами визначається Порядком заповнення форм фінансової звітності в державному секторі, затвердженим наказом Мінфіну від 28.02.17 р. № 307 (далі – Порядок № 307).

Відповідно до Порядку № 307:

• у статті «Забезпечення» Балансу відображаються кошти, які за рішенням суб’єкта держсектору резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів;
• рядках форм фінзвітності, де немає показників, ставиться прочерк;
• статтях 2530–2790 Звіту про фінансові результати органи Казначейства та державні цільові фонди наводять інформацію про виконання бюджету (кошторису) у розрізі класифікації доходів бюджету та економічної класифікації видатків і кредитування бюджету порівняно із затвердженими показниками плану на звітний рік та остаточно скоригованими показниками плану на звітний період з урахуванням змін (за загальним та спеціальним фондами);
• графах 7, 8 статті 2544 «Власні надходження бюджетних установ» Звіту про фінансові результати наводяться показники плану на звітний рік та плану на звітний рік з урахуванням змін.

Лист Мінфіну від 12.02.18 р. № 35220-07-10/3980.