Культурно-розважальні заходи за рахунок роботодавця: податки – з працівника

Сьогодні у роботодавців усе більшої популярності набуває так званий метод пряника. А саме надання різноманітних «пряників» працівникам, особливо найбільш перспективним. Одним із таких «пряників» є відвідування працівниками за рахунок роботодавця культурно-розважальних (корпоративних) заходів. І за такими витратами підприємства у бухгалтера цілком логічно назріває запитання: чи вважати такий дохід додатковим благом працівників і чи треба його обкладати ПДФО, військовим збором та ЄСВ.

У своїй Індивідуальній податковій консультації від 21.03.19 р. № 1142/6/99-99-13-02-03-15/ІПК (далі – ІПК № 1142) податкова доходить висновку, що вартість безплатних для працівників відвідувань культурно-розважальних (корпоративних) заходів за рахунок роботодавця не належить до додаткового блага згідно з пп. 164.2.17 Податкового кодексу (далі – ПК), але включається до складу іншого оподатковуваного доходу працівника на підставі пп. 164.2.20 ПК. Отже, «пряниковий» дохід працівників, відповідно до розд. IV ПК, необхідно обкладати ПДФО за основною ставкою 18 % і військовим збором за ставкою 1,5 %.

Додамо, що оскільки зазначений дохід надається у негрошовій формі, то для визначення бази обкладення ПДФО до такого доходу необхідно застосувати «натуральний» коефіцієнт. Але цей коефіцієнт не застосовується до бази обкладення військовим збором.

Що стосується ЄСВ, то ні Законом від 08.07.11 р. № 2464-VI, ні Переліком, затвердженим постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1170 (див. п. 10 розд. ІІ), не передбачено нараховувати ЄСВ на дохід у вигляді вартості культурно-розважальних заходів. Адже такий дохід не відноситься до складу заробітної плати і не входить до винагороди за договорами цивільно-правового характеру.

Також в ІПК № 1142 податкова нагадує: згідно з п. 70.13 ПК проведення операцій без відображення доходів у розрізі РНОКПП або серії та номера паспорта є порушенням вимог законодавства України.