Хто визначає перевищення обсягу доходу у ФОП-«єдинника»

Перевищення «єдинником» обсягу доходу: коли застосовувати РРО

Максимальний розмір доходу в балансі платника єдиного податку четвертої групи

Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, з метою визначення необхідності застосування РРО мають самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 000 000 грн. При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1 000 000 грн) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку.

У разі здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, платники єдиного податку незалежно від обсягу доходу зобов’язані застосовувати РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 19.03.2019 р. № 1111/ІПК/20-40-13-02-10

Головне управління ДФС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації від 2 б/н (вх. ГУ ДФС у Харківській області від № ІНШЕ) щодо деяких питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) фізичними особами - підприємцями (далі - ФОП) на спрощеній системі оподаткування, які здійснюють діяльність за агентськими договорами, з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє наступне.

Враховуючи те, що у Вашому зверненні, відсутня достатня інформація для надання вичерпної відповіді по суті порушених питань, надаємо відповідь, виходячи із загальних норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV (далі - ГКУ) підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Відповідно до частини 1 ст. 295 ГКУ, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Згідно із ст. 296 ГКУ агентські відносини виникають, зокрема, у разі надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій.

Частиною 1 ст. 301 ГКУ передбачено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Частиною 2 ст. 301 ГКУ передбачено, що агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено розділом XIV ПКУ, п. 292.1 ст. 292 якого визначено, що доходом платника єдиного податку для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомою та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Поряд із цим згідно з п. 292.4 ст. 292 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта Приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Платники єдиного податку першої-третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ.

Згідно з пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку, зокрема, платники єдиного податку третьої групи (ФОП), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів (далі - Книга), у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи.

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 із змінами та доповненнями (далі - Порядок №. 579).

Відповідно до вимог Порядку № 579 ФОП платники єдиного податку першої - третьої груп відображають фактично отриману суму доходу та фактично понесених витрат від провадження діяльності. Дані Книг використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Пунктом 5 Порядку № 579 визначено, що записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

У графах 2-6 Книги щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до п. 293.2 та пп. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі (п. 6 Порядку).

При цьому у графі 2 Книги зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги, а у графі 3 - сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати (п. 6 Порядку).

Враховуючи викладене, у день отримання ФОП - платником єдиного податку коштів від виконання робіт (послуг) за агентськими договорами, у книзі обліку доходів відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, за такими договорами.

Водночас при заповненні податкової декларації ФОП - платника єдиного податку до доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента), відповідно до графи 6 Книги.
Отже, дохід ФОП на Спрощеній системі оподаткування, які здійснюють діяльність за агентськими договорами, залежить від обсягу доходу (винагороди агента), отриманого згідно з п. 292,4 ст. 292 ПКУ.

Пунктом 6 ст. 9 Закону України від 06,07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265/95-ВР) встановлено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) ФОП, які належать відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Так, відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим і розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

При цьому норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами, визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 із змінами та доповненнями (далі - Положення № 148).

Згідно з п.11 розділу І Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах ФОП, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням Книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у Книзі на підставі товарних чеків (квитанцій).

Враховуючи викладене, ФОП - платники єдиного податку, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, з метою визначення необхідності застосування РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1000000 гривень.

При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1000000 гривень) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст.292 ПКУ включаються до складу доходу ФОП - платника єдиного податку.

У разі здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, платники єдиного податку незалежно від обсягу доходу зобов’язані застосовувати РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

При заповненні податкової декларації ФОП - платника єдиного податку використовуються дані Книги, тому їх показники у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Щодо порядку реєстрації РРО в контролюючому органі

Відповідно до глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі - Порядок), для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу:

• заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (додаток і до Порядку) (далі -реєстраційна заява);
• копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
• копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
• копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);
• копію договору суб’єкта господарювання з центром сервісного обслуговування (далі - ЦСО) про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Уповноважена особа суб’єкта господарювання може зареєструвати РРО за наявності документа, що посвідчує таку особу, та належним чином оформленої довіреності на проведення реєстрації РРО.

Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або ФОП із зазначенням дати подання.

Копії документів засвідчуються підписом керівника суб’єкта господарювання або особистим підписом ФОП.

У разі подання реєстраційної заяви в паперовому вигляді суб’єктом господарювання пред’являються оригінали відповідних документів.

При поданні реєстраційної заяви в електронному вигляді оригінали таких документів пред’являються контролюючому органу разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію.

Оригінали документів, крім реєстраційної заяви, повертаються суб’єкту господарювання, копії залишаються в контролюючому органі.

Суб’єкти господарювання, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку з дотримання вимог Законів України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05.10.2017 № 2155-VIІI «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 2155).

Відповідно до п. 7 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2155 до приведення законодавства у відповідність із Законом № 2155 закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються » частині, що не суперечить Закону № 2155.

Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.

До заяви про реєстрацію РРО додаються скановані копії документів, визначених п. 4 глави 2 розділу II Порядку.

У разі подання заяви в електронному вигляді суб’єкт господарювання може отримати довідку про резервування фіскального номера РРО та копію реєстраційного посвідчення засобами телекомунікаційного зв’язку на адресу своєї електронної пошти.

Для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання таких документів (в електронному вигляді на: електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, або безпосередньо в контролюючому органі).

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого, органу не пізніше двох робочих, днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС та видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО (додаток 2 до Порядку) (далі - довідка про резервування фіскального номера),

Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом п’яти робочих днів з дати її видачі або надсилання на адресу електронної пошти суб’єкта господарювання.

Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційній системі ДФС.

Контролюючим органом довідка про резервування фіскального номера може бути надіслана в електронному вигляді - засобами телекомунікаційного зв’язку на електронну адресу ЦСО, зазначену в реєстраційній заяві, у разі включення такого ЦСО до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

Протягом п’яти робочих днів з дати видачі або надсилання на адресу електронної пошти довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).

Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до контролюючого органу копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО.

У разі ненадання або несвоєчасного надання зазначених документів довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною, фіскальний номер скасовується датою резервування.

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного, робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) (далі -реєстраційне посвідчення), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті, внесення даних до інформаційної системи ДФС.

Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви, та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.

У реєтраційній заяві указується спосіб отримання реєстраційного посвідчення (поштою або безпосередньо в контролюючому органі).

Якщо суб’єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення поштою, оплату вартості поштових послуг суб’єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення шляхом надання контролюючому органу поштових марок на суму, що відповідає, вартості послуг поштового зв’язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

Документи, визначені главою 2 розділу II Порядку, можуть бути подані та отримані відповідальною особою суб’єкта господарювання або суб’єктом господарювання - ФОП, а також через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та належним чином оформленої довіреності на проведення реєстрації РРО.

Якщо контролюючий орган або пошта не може вручити суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення через незнаходження посадових осіб суб’єкта господарювання, відмову прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання, контролюючий орган оформляє довідку, у якій зазначає причину неможливості вручення реєстраційного посвідчення.

Така довідка разом з реєстраційним посвідченням зберігається в реєстраційній частині облікової справи суб'єкта господарювання. У цьому разі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в контролюючому органі до скасування реєстрації РРО згідно з Порядком.

Реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках - назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися.

При цьому щодо кожної господарської одиниці надається копія документа на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися резервний РРО.

Також зазначаємо, що реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 3 глави 2 розділу II Порядку).

Відповідно до п. 3 розділу І Порядку, адреса господарської одиниці - це адреса, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди тощо.

Таким чином, якщо суб’єкт господарювання здійснює торгівлю (надання послуг) за місцезнаходженням покупця (замовника), то в реєстраційному посвідченні на РРО у графі «Назва господарської одиниці» зазначається найменування суб’єкта господарювання (для ФОП прізвище, ім’я, по батькові), а в графі «Адреса господарської одиниці» проставляється адреса суб’єкта господарювання (основне місце обліку як платника податків).

Зауважуємо, що після набрання чинності нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій главу 2 розділу II Порядку буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом п’ятим пп. 2 п. 1 Змін, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 № 773.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.