Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Хто може зменшити податок на прибуток на суму акцизного податку

11.10.2018

Платник акцизного податку, який сплатив податок зможе на зазначені суми сплаченого податку зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до держбюджету у відповідному податковому (звітному) періоді.


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.10.2018 р. N 4292/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо застосування норм чинного законодавства стосовно правомірності зменшення нарахованої суми податку на прибуток підприємства на суму сплаченого за поточний звітний період акцизного податку та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

Пунктом 15 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу для платників податку на прибуток передбачена можливість зменшення цього податку.

Так, податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 1010 10 згідно з УКТ ЗЕД.

Листом Міністерства фінансів України від 10.05.2018 р. № 11320-10-10/12920 роз’яснено, що зазначена норма Кодексу поширюється на суб’єктів господарювання, які є платниками акцизного податку з реалізації пального, тобто на тих, які здійснюють операції, визначені абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Порядок реєстрації платників акцизного податку визначено пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу та розділом II Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. №113 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального» (далі - Порядок № 113).

Форма заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального № 1-АКП (далі - Заява) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 р. № 218.

У Заяві надається інформація про всі введені в експлуатацію пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти) з реалізації пального. Такі відомості мають містити перелік всіх пунктів з реалізації пального, де платником здійснюються операції з реалізації пального незалежно від того, перебувають чи ні такі пункти у власності або оренді платника податку.

Нормами Кодексу та Порядку №113 передбачено, що сума сплаченого акцизного податку відображається в заявках на поповнення обсягів залишків пального, які складаються та реєструються платником акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) після перерахування суми акцизного податку на окремий електронний рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі.

Таким чином, тільки платник акцизного податку, який сплатив податок, зможе на зазначені суми сплаченого податку зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету у відповідному податковому (звітному) періоді.

У разі якщо у платника акцизного податку з реалізації пального не виникає об’єкту оподаткування з операцій реалізації пального, то і не може бути зменшено податок на прибуток на несплачені до бюджету суми акцизного податку.

Отже, п. 15 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу може поширюватися на платників акцизного податку з реалізації пального (наприклад на постачальників пального), які зареєстровані платниками акцизного податку відповідно до Порядку № 113 та сплачують акцизний податок.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.

Коментарі до матеріалу
Популярне
09.09.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Унесено зміни до переліку територій бойових дій і ТОТ (накази від 15.07 та 17.07.2025) Зміни в зарплаті «підакцизних» СГ із 1 жовтня 2025 року: Закон опубліковано У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт щодо змін у законодавстві про мобілізацію...
17.07.2025
Кабмін оновив правила визначення критичності підприємств для бронювання працівників
Порядок та Критерії, за якими бронюють працівників підприємств, знову зазнали змін. Розглянемо, кого цього разу це стосується. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у ф...
26.08.2025
Роз’яснення Мінекономіки щодо організації бронювання військовозобов’язаних: лист від 19.08.2025
Мінекономіки: лист від 19.08.2025 № 2704-20/55225-03 щодо організації бронювання військовозобов’язаних. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у фермерському ...
Нове
12.09.2025
Яка зараз існує відповідальність за продаж підакцизних товарів за цінами нижче мінімально встановлених
Відповідальність за продаж підакцизних товарів – 100 % вартості реалізованих таких підакцизних товарів, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Детальніше див. нижче. Яка відповідальність передбачена за роздрібну торгів...
12.09.2025
Як у декларації з податку на прибуток відобразити аванси з пунктів обміну валюти та особливості зарахування переплат з авансів
Покажемо, як у декларації з податку на прибуток підприємств відображаються сплачені авансові внески з пунктів обміну іноземної валюти та чи переноситься сума авансових внесків, яка перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, у зменшення податкового з...
12.09.2025
Огляд справ у спорах, пов’язаних із примусовим відчуженням нерухомого майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності
Спори з питань відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності належать до актуальних і водночас складних, що зумовило зарахування їх до окрем...
Кращі матеріали