Закон від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), зокрема, ст. 121 цього Закону, до суб’єктів звітування, які повинні складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами на підставі Таксономії фінансової звітності UA XBRL МСФ відносить:
Підприємства, крім тих, що зазначені в ч. 2 ст.121 Закону № 996, та які самостійно визначають доцільність застосування МСФЗ для складання фінзвітності та консолідованої фінзвітності, повинні керуватися вимогами ч. 6 ст. 11 Закону № 996, яка встановлює загальні вимоги до фінзвітності та якою визначено, що фінзвітність та консолідована фінзвітність за міжнародними стандартами складаються на підставі таксономії фінзвітності за міжнародними стандартами.
Також, ст. 11 Закону № 996 визначено, що порядок та строки подання фінзвітності, консолідованої фінзвітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади, крім суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, визначаються КМУ, для банків – НБУ.
Так, згідно із змінами, внесеними постановою КМУ від 22.09.2021 № 998, до Постанови № 419, підприємства, які для складання фінзвітності застосовують МСФЗ, зобов’язані складати фінзвітність та консолідовану фінзвітність на основі таксономії фінзвітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, та подавати її до Центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР.
До підприємств, крім тих, що зазначені в ч. 2 ст. 121 Закону № 996, та які самостійно визначають доцільність застосування МСФЗ для складання фінзвітності та консолідованої фінзвітності, зокрема, відносяться:
Центр збору фінансової звітності