Коригування фінрезультату до оподаткування платником при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну
Якщо платник єдиного податку з 01.07.2019 переходить на загальну систему оподаткування і сума доходів за звітний період з 01.07.2019 по 31.12.2019 не перевищує двадцяти мільйонів гривень, то у разі прийняття рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування, такий платник не збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих в оплату послуг, наданих під час перебування на спрощеній системі оподаткування.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 04.02.2020 р. № 459/6/99-00-07-02-02-06/ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування платником, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
У разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування з 01.07.2019 при декларуванні податку на прибуток за 2019 рік, фінансовий результат до оподаткування визначається за правилами бухгалтерського обліку у періоді перебування такого платника на загальній системі оподаткування.
Водночас, враховуючи вимоги пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.
Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років.
В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Згідно з пп. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
Отже, якщо платник єдиного податку з 01.07.2019 переходить на загальну систему оподаткування і сума доходів за звітний період з 01.07.2019 по 31.12.2019 не перевищує двадцяти мільйонів гривень, то у разі прийняття рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування, такий платник не збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих в оплату послуг, наданих під час перебування на спрощеній системі оподаткування.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Коментарі до матеріалу