Який порядок присвоєння інвентарного (номенклатурного) номера об’єктам основних засобів?

Відповідно до розд. II Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 11 (далі – Наказ № 11), кожному об’єкту основного засобу (далі – ОЗ), крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів (далі – МНМА), матеріалів довготривалого використання, присвоюється інвентарний номер. Для білизни, постільних речей, одягу, взуття, біб­ліотечних фондів та МНМА установлюються номенклатурні номери. При цьому предмети одного найменування, якості матеріалу та ціни мають один номенклатурний номер.

Перші чотири знаки інвентарного (номенклатурного) номера означають номер субрахунка, п’ятий – підгрупу, усі інші знаки – порядковий номер предмета в підгрупі. Для тих груп ОЗ, для яких не виділено підгрупи, п’ятий знак може позначатися нулем. Інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні об’єктам ОЗ, зберігаються за ними на весь період їх перебування у цього суб’єкта держсектору. Інвентарні номери об’єктів, які вибули чи ліквідовані, не повинні присвоюватися іншим об’єктам, що заново надійшли, протягом трьох років.

Як передбачено ст. 8 Закону № 996, питання організації бухобліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно обирає форму бухобліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них із додержанням єдиних засад, установлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності та технології оброблення облікових даних.

Згідно з розд. 1 Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених Наказом № 11, суб’єкт держсектору самостійно на основі НП(С)БОДС та інших нормативно-правових актів із бухобліку в держсекторі визначає за погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів облікову політику, а також зміни до неї.

У розпорядчому документі про облікову політику визначаються принципи, методи і процедури, які використовуються суб’єктом держсектору для ведення бухобліку, складання і подання фінзвітності та щодо яких нормативно-правовими актами з бухобліку передбачено більш ніж один їх варіант.

Лист Мінфіну від 14.03.19 р. № 35220-07-10/7229.