Як в умовах неповної зайнятості оплатити лікарняний, відкритий у перший день роботи

Відповідно до п. 25 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266), розрахунковим періодом, за який обчислюється середня зарплата, є 12 календарних місяців перебування в трудових відносинах (із 1-го до 1-го числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, у якому настав страховий випадок.

Нормою п. 3 Порядку № 1266 передбачено, що середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період зарплати, на яку нараховано ЄСВ та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості в розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин (тимчасова непрацездатність, декретна відпустка, відпустка для догляду за дитиною до трьох років (шести років за медвисновком), відпустка без збереження зарплати).

Отже, якщо страховий випадок настав у листопаді 2018 року, то розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати буде період із листопада 2017 року по жовтень 2018-го. При цьому періоди, не відпрацьовані з поважної причини (наприклад, перебування у відпустці для догляду за дитиною до трьох років) виключаються з розрахункового періоду, а середня зарплата обчислюється виходячи із зарплати та календарних днів частини жовтня 2018 року, починаючи з дня, коли у застрахованої особи закінчилася зазначена відпустка.

Якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку лікарняних, у тому числі внаслідок захворювання або травми, пов’язаних із нещасним випадком на виробництві і професійним захворюванням), середня зарплата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, установленої на день настання страхового випадку (п. 28 і 29 Порядку № 1266).

Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Держреєстру загально-обов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше ніж шість місяців, середня зарплата для розрахунку лікарняних (крім тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, пов’язаних із нещасним випадком на виробництві і професійним захворюванням), оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище за розмір МЗП, установленої законом у місяці настання страхового випадку.

У разі коли середня зарплата обчислюється відповідно до п. 28 і 29 цього Порядку № 1266, середньоденна зарплата визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), МЗП або їх частини (якщо особа працює в режимі неповного робочого дня або тижня), двократного розміру МЗП на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 5 Порядку № 1266).

Отже, якщо застрахована особа працює на умовах неповної зайнятості й у перший день роботи захворіла, то розмір середньоденної допомоги визначається виходячи із частини тарифної ставки, що ділиться на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). При цьому, якщо за 12-місячний період перед настанням страхового випадку застрахована особа не підтвердила свій страховий стаж, середньомісячна допомога має бути не більше розміру такої допомоги, обчисленої з МЗП, установленої на момент настання страхового випадку.

Лист Фонду соціального страхування від 06.03.19 р. № 554-03-1