Як визначити обсяг викиду двоокису вуглецю

Підприємство, яке здійснює викиди двоокису вуглецю (далі - двоокис), повинно зареєструватись платником екоподатку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (далі - податок) в податковому періоді, у якому досягнуто перевищення граничної величини викидів двоокису в розмірі 500 тонн на рік (далі — гранична величина). Також воно повинно декларувати та сплачувати податкові зобов’язання з податку за викиди двоокису за обсяги, що перевищують граничну величину.

Обсяги викидів двоокису від спалювання різних видів палив енергетичними установками визначають шляхом інвентаризації таких викидів за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 03.06.2019 р. № 2525/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про екологічний податок

Державна фіскальна служба України на звернення Підприємства щодо справляння екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (далі - Податок, Джерело), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що має відокремлені структурні підрозділи та як платник Податку здійснює у тому числі викиди двоокису вуглецю (далі - Двоокис).

Підприємство, посилаючись на п. 240.7 ст. 240 Кодексу, запитує про порядок виконання зменшення бази (об’єкта) оподаткування Податком у частині викидів Двоокису та правомірність застосування вказаної норми до бази оподаткування Податком для обсягу викидів Двоокису кожним відокремленим структурним підрозділом.

Оскільки п. 240.1 ст. 240 Кодексу платниками Податку визнаються суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, то не вбачається підстав поширення норми п. 242.4. ст. 242 Кодексу на відокремлені структурні підрозділи або окремі Джерела.

Кодекс покладає на платника Податку, який здійснює викиди Двоокису, обов’язок зареєструватися платником такого податку в податковому періоді, у якому досягнуто перевищення граничної величини викидів Двоокису в розмірі 500 тонн на рік (далі - Гранична величина), а також декларувати та сплачувати податкові зобов’язання з Податку за викиди Двоокису за обсяги, що перевищують Граничну величину (абз. другий п. 240.7 ст. 240 Кодексу).

Визначення обсягів викидів Двоокису від спалювання різних видів палив енергетичними установками здійснюється шляхом інвентаризації таких викидів за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.

Наприклад, для інвентаризації викидів Двоокису за розрахунковим методом використовується Галузевий Керівний Документ «ГКД 34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2002 р. № 359.

Таким чином, Підприємству слід керуватися п. 250.9 ст. 250 Кодексу та подати до контролюючого органу за місцезнаходженням Джерел заяви про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення Граничної величини сумарним обсягом викидів Двоокису. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів Двоокису за всіма Джерелами.

Суми податкових зобов’язань з Податку за обсяги викидів Двоокису, що перевищують Граничну величину, підлягають декларуванню платниками Податку у окремому додатку 1 до Податкової декларації з екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 р. № 715, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 р. за № 1052/27497, та подаються до контролюючих органів за місцем розташування Джерел.

Податкова консультація відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.