Як нараховувати ЄСВ на зарплату працівників, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом – це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених ст. 21¹ КЗпП. 

Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час. 

Частиною 5 ст. 8 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для платників ЄСВ (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ. 

У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ. 

При нарахуванні зарплати (доходів) фізособам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ, встановлена ч. 5 ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. 

При нарахуванні зарплати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка ЄСВ, встановлена ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. 

ДПС