Зміни у розрахунку частки сільгосптоваровиробництва: наслідки для платників єдиного податку четвертої групи

Унесено зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва

Розрахунок частки сільгосптоваровиробництва: кому та як розраховувати

Наказом Мінагрополітики від 09.11.2023 № 1935 унесено зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок), форму якого затверджено наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 № 772. 

Нагадаємо, Розрахунок подають платники єдиного податку (далі – ЄП) четвертої групи для підтвердження або набуття права бути таким платником у звітному році. Адже серед юросіб цей статус можуть мати тільки сільгосптоваровиробники незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільгосптоваровиробництва за попередній податковий (звітний) рік становить не менш як 75 % загального доходу за цей період (пп. «а» пп. 4 п. 291.4 Податкового кодексу).

Також частку сільгосптоваровиробництва повинні розраховувати платники податку на прибуток та єдинники третьої групи, які мають визначати мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ). Адже від цієї частки залежить сума, яка враховується під час обчислення різниці між МПЗ і сумою сплачених податків. 

Докладно про те, хто має розраховувати частку сільгосптоваровиробництва та як це зробити, див. за посиланням.

Відразу зазначимо, що зміни, про які йдеться, позитивні для платників.

Так, Розрахунок доповнили рядком 3.8, в якому відображається сума доходу від визнання доходів при врегулюванні сумнівної (безнадійної) заборгованості. Для заповнення цього рядка підсумовують кредитові обороти за субрахунком 716 «Відшкодування раніше списаних активів» або 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Нагадаємо, в рядку 3 Розрахунку показують деякі доходи підприємства, які з метою визначення частки сільгосптоваровиробництва зменшують загальний дохід, водночас збільшуючи саму частку. Маються на увазі доходи, які безпосередньо не є доходами від провадження певного виду діяльності підприємства, але які, якщо їх сума чималенька, можуть значно зменшити частку сільгосптоваровиробництва. 

Значення цього рядка визначають розрахунково. Для цього підсумовують показники рядків 3.1–3.8.

Отже, розглянемо, які саме доходи слід відображати в новому рядку 3.8. Для цього з’ясуємо, які ж доходи виникають у разі врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості.

На нашу думку, виходячи із формулювання рядка 3.8, це сума відшкодування, яку отримує платник після списання безнадійної або сумнівної дебіторської заборгованості. 

Так, відповідно до п. 11 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів. 

Рахунки 716 або 719 застосовуються в разі відшкодування боржником заборгованості, яка вже була списана або на яку був створений резерв сумнівних боргів. 

Наприклад, підприємство створило резерв сумнівної дебіторської заборгованості та відобразило його суму в бухобліку проведенням: Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» – Кт 38 «Резерв сумнівних боргів». Але згодом виявилося, що існує ймовірність, що боржник погасить свою заборгованість. Тоді на суму такої заборгованості збільшують дохід і роблять запис: Дт 38 – Кт 716 або 719.

Або ще один приклад. Підприємство списало безнадійну дебіторську заборгованість проведенням: Дт 944 – Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями». Утім, невдовзі боржник погасив заборгованість. На дату погашення роблять запис: Дт 311 – Кт 716 або 719.

Таким чином, кредитові обороти за субрахунком 716 або 719, які виникли внаслідок отримання доходу від визнаної сумнівної заборгованості або списаної безнадійної дебіторської заборгованості наводять у новому рядку 3.8 Розрахунку. Тобто на ці суми зменшується загальний дохід і відповідно збільшується частка сільгосптоваровиробництва.

Світлана Стадник