Джерело для здійснення «коронавірусних» доплат соцпрацівникам

Стосовно джерел здійснення доплати соціальним працівникам, передбаченої постановою КМУ від 29.04.20 р. № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі – Постанова № 375), Мінфін повідомив таке.

Згідно з п. 5 Постанови № 375 додаткові доплати до зарплати на період карантину, установленого урядом, окремим категоріям працівників, зокрема тим, які забезпечують життєдіяльність населення (у т. ч. забезпечення соціальними послугами) та внаслідок виконання своїх обов’язків мають безпосередній контакт з населенням, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу (далі – БК) будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено Законом про Держбюджет. Бюджетні призначення встановлюються цим Законом (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному БК.

З метою оперативного розв’язання питань забезпечення фінансовими ресурсами комплексу невідкладних заходів, спрямованих на запобігання негативних наслідків, спричинених виникненням і поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнято Закон від 13.04.20 р. № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 553). У Прикінцевих положеннях цього Закону встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2021 року, не застосовуються, зокрема, норми ч. 10, 11 ст. 23 БК щодо заборони без унесення змін до Закону про Держбюджет (рішення про місцевий бюджет) зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, збільшення за загальним та спеціальним фондами бюджетних призначень на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків та збільшення бюджетних призначень на функціонування органів державної влади (органів влади АР Крим та органів місцевого самоврядування) за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами (абзац сьомий п. 2 розд. II Закону № 553). 

Місцевий фінансовий орган, виконавчий орган місцевої ради, відповідна комісія місцевої ради та головний розпорядник бюджетних коштів під час здійснення повноважень, визначених частинами шостою, сьомою і восьмою ст. 23 БК, враховують норми абзацу сьомого п. 2 розд. II Закону № 553.

Стосовно підвищення тарифів на соціальні послуги слід зазначити, що це питання врегульовано постановою КМУ від 01.06.20 р. № 428 «Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги». Згідно з цією постановою у разі зміни протягом строку дії тарифу на соціальну послугу обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від надавачів соціальних послуг, зокрема собівартості послуги, адмінвитрат, ПДВ, засновники надавачів соціальних послуг можуть переглядати тариф на соціальну послугу.

З огляду на викладене, порушені питання мають вирішуватися відповідними місцевими органами виконавчої влади та самоврядування в установленому законодавством порядку.

Лист Мінфіну від 01.07.20 р. № 09030-01-2/19757.