Фінансові санкції за порушення строків сплати узгоджених сум грошових зобов'язань

Відповідно до п. 126.1 cт. 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов’язання, передбаченого абзацом другим п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 розд.VI «Акцизний податок» ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов’язання (п. 126.2 ст. 126 ПКУ).

Згідно з п. 129.1 ст. 129 ПКУ нарахування пені розпочинається:

при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);

при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПКУ);

при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.1 та п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України (далі – НБУ), діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

При цьому грошове зобов’язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за порушення правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань контролюючим органом застосовуються штрафні (фінансові) санкції передбачені ст. 126 ПКУ.

Також контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати:

нарахуванної суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки або податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день;

суми грошового зобов’язання, визначеної платником податків (у податкових деклараціях, розрахунках, звітах, в тому числі, в уточнюючих) або податковим агентом із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання).

Крім того, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163 прим. 2 КУпАП.

Слід зазначити, що відповідно до п. 44 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 126.1 ст. 126 ПКУ, у зв’язку з несанкціонованим втручанням в роботу комп’ютерних мереж (вірусною атакою на комп’ютерну мережу/програмне забезпечення) платників податків, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань із граничним строком сплати 30.06.2017.

Пунктом 62 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, до 01 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені, зокрема, ст. 126 ПКУ (в частині податку на додану вартість), та не нараховується пеня, встановлена п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (в частині податку на додану вартість), до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству «Енергоринок» та станом на 01 січня 2016 року мали податковий борг з податку на додану вартість, в тому числі розстрочений та/або відстрочений.

Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія п. 62 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ затверджується Кабінетом Міністрів України.

Також п. 126.3 ст. 126 ПКУ передбачено, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-a...