Ще раз про 3200: з якого розміру нараховувати ЄСВ?

Шановні читачі!
Законодавче підвищення вдвічі мінімальної зарплати (далі – МЗП) з початку 2017 року вплинуло на розміри багатьох показників, розрахунковою величиною для визначення яких є саме показник МЗП. Це стосується і показника мінімального страхового внеску. Судячи зі змісту окремих публікацій та листів, для визначення цього показника пропонується використовувати МЗП на рівні 3 200 грн., і тоді мінімальний страховий внесок дорівнюватиме 704 грн. (3 200 грн. х 22 %).
Але є й інша точка зору щодо визначення бази нарахування ЄСВ при проведенні розрахунків мінімального страхового внеску. Обґрунтуємо її.
Звернемося до норм п. 3 розд. II. «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 06.12.16 р. № 1774-VIII(далі – Закон № 1774). Як передбачено другим реченням цього пункту, «До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі 1 600 гривень».
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 для визначення мінімальної суми єдиного внеску, що підлягає сплаті щомісяця, МЗП застосовується як розрахункова величина. Цитуємо: «5) мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця». Звідси висновок: мінімальний щомісячний розмір ЄСВ має визначатися як 1 600 грн х 22 % = 352 грн.
Іноді як аргумент на користь застосування величини 3 200 грн. висувається той факт, що другому реченню п. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774 передує норма (перше речення цього самого пункту), яка стосується визначення посадових окладів і зарплати працівників та інших виплат. І тому можна припустити, що і друге речення також є орієнтиром лише для проведення розрахунків зарплатних виплат.
Однак це лише логічні міркування. Зроблені у зв’язку з цим висновки не можуть бути використані як такі, що мають силу нормативного документа. Скоріш за все, у разі виникнення спору з цього питання і звернення до суду останній не керуватиметься логікою.
Але на сьогодні існують ще й досудові інструменти врегулювання спірних питань із податків і зборів, адміністратором яких є ДФС. Ідеться про норми пп. 52 та 53 ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ щодо можливості отримання індивідуальної податкової консультації з цього питання. І лише в разі незгоди з висновками такої консультації платник може оскаржити її в суді (п. 53.3 ПК).
З порушеного вище спірного питання ми підготували запити до відповідних державних органів для отримання інформації щодо їх позиції.
Але радимо все ж таки звернутися за індивідуальною консультацією до органів ДФС, слідування вказівкам якої буде аргументом на користь тих чи інших дій установи. Адже цілком можливо, що, на відміну від прихильників застосування МЗП в розмірі 3 200 грн. для визначення мінімального страхового внеску, органи, які здійснюватимуть контроль за витрачанням бюджетних коштів, наполягатимуть на застосуванні мінімальної зарплати в розмірі 1 600 грн., посилаючись на норми другого речення п. 3 розд. II. «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774. У зв’язку з цим вони можуть констатувати зайве витрачання бюджетних коштів, якщо, наприклад, для працівників, що працюють на 0,5 ставки, додаткова база нарахування ЄСВ буде визначена виходячи з розміру МЗП - 3 200 грн. замість 1 600 грн.
Зауважимо, що індивідуальні консультації в письмовій формі надаються ДФС та її органами в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами.