Доставка алкоголю за допомогою сторонніх служб доставки: чи потрібна ліцензія?

У разі здійснення доставки алкогольних напоїв кінцевому споживачу за допомогою сторонніх служб доставки, такі служби доставки зобов'язані мати діючі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 19.01.2022 № 40/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду запиту про надання індивідуальної податкової консультації фізичної особи - підприємця (далі - Підприємець) в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Згідно із запитом, Підприємець у зв'язку зі складністю застосування законодавства, контроль за яким покладено на ДПС, звернувся за роз'ясненням можливості доставки пива, сидрів та/або столових вин (у тому числі на розлив) кінцевим споживачам - покупцям (в тому числі сторонніми службами доставки), замовлення яких зроблено дистанційно (питання 1 - 3), а також можливості приймання платежів за допомогою POS-терміналів (питання 4).

З метою надання відповіді на поставлені питання, слід зазначити, що засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон N 265), а основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зі змінами і доповненнями (далі - Закон N 481).

Статтею 15³ Закону N 481 встановлено, зокрема, заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових особам, які не досягли 18-річного віку, у невизначених для цього місцях торгівлі та обов'язок продавця зазначених напоїв, у разі виникнення сумнівів щодо досягнення 18-річного віку покупцем, продавець повинен звернутися до такого покупця з вимогою пред'явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік.

Для розуміння положень зазначеної статті слід звернутись до визначень, які містяться у Законі N 481 та інших законах України.

Місцем торгівлі є місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (абзац 14 статті 1 Закону N 481).

Відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» торговельне приміщення - це майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб'єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару.

З метою надання відповіді на питання 1 - 3 звернення підприємця та недопущення порушення Закону N 481 реалізація алкогольних напоїв має здійснюватись виключно у торговому (торговельному) приміщенні (будівлі).

У разі необхідності здійснення доставки алкогольних напоїв кінцевому споживачу (в тому числі за допомогою сторонніх служб доставки), відпуск такої категорії товарів має здійснюватись із обов'язковим друкуванням фіскального чека у торговому (торговельному) приміщенні (будівлі), оскільки це відповідає вимогам Закону N 481.

Оремо звертаємо Вашу увагу, що відповідно до підпункту 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Кодексу та абзацу сьомого статті 1 Закону N 481 алкогольними напоями є продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - це будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

А тому, у разі здійснення доставки алкогольних напоїв кінцевому споживачу за допомогою сторонніх служб доставки, такі служби доставки зобов'язані мати діючі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Щодо питання 4

У разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжних терміналів (POS-терміналів), з'єднаних або поєднаних з РРО, фіскальний касовий чек на товари (послуги) повинен додатково містити реквізити, визначені у пункті 4 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 N 13, із змінами.

Враховуючи викладене, приймання від покупців у тому числі платіжних карток підпадає під визначення розрахункової операції, яке міститься у ст. 2 Закону N 265, а тому, в контексті звернення, приймання від покупців оплати за допомогою POS-терміналів є можливим та має супроводжуватись обов'язковим друкуванням фіскального чека на повну суму розрахунків за операцією.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.