Договір фінансової позики без строку повернення: у чому каверза?

Платники податку на прибуток звернулися до ДПС із запитанням, як вести бухгалтерський і податковий облік фінансової позики у разі дисконтування такої позики. В Індивідуальних податкових консультаціях від 09.12.19 р. № 1791/6/99-00-07-02-02-15/ІПК (далі – ІПК № 1791) та від 10.12.19 р. № 1814/6/99-00-07-02-02-15/ІПК фахівці ДПС роз’яснили, що: 

• питання ведення бухобліку належать до компетенції Мінфіну;
• чинними нормами Податкового кодексу (далі – ПК) не передбачене коригування фінрезультату на різниці за операціями дисконтування заборгованості. Тобто для цілей податкового обліку витрати і доходи від дисконтування визнаються за правилами бухобліку.

Як то кажуть, «нічого військового». Проте в ІПК № 1791 фахівці ДПС пішли трохи далі і для чогось згадали пп. 14.1.257 ПК, у якому йдеться про кредит (депозит), наданий платникові без установлення строку його повернення. Згідно із зазначеним підпунктом, за таких «безстрокових» умов договору основна сума кредиту (депозиту) уважається безповоротною фінансовою допомогою (далі – БФД). Тому податківці нагадують, що кредитор має оподаткувати таку суму за правилами пп. 140.5.10 ПК. Тобто в періоді видачі «безстрокового» кредиту потрібно збільшити фінрезультат такого кредиту, наданого неплатникам податку на прибуток (за винятком фізосіб) і платникам цього податку за ставкою 0 %. Про те, як у такому разі чинити дебіторові – отримувачу БФД, податківці умовчали.

Завважимо, що зі змісту ІПК № 1791 неясно, хто саме звернувся за роз’ясненням (фінансова установа чи звичайний суб’єкт господарювання) і чому раптом виникла згадка про кредит (депозит). Але така згадка насторожує.

Річ у тому, що одним із способів, який дозволяє підприємствам уникнути «довгостроковості» заборгованості за фінансовою позицією і тим самим уникнути її дисконтування, є незазначення в договорі позики конкретного строку повернення. Норми ст. 1049 Цивільного кодексу (далі – ЦК) дозволяють у договорі позики взагалі не встановлювати строк його повернення або визначити такий строк моментом пред’явлення вимоги про повернення. 

Проте виходить, не можна виключити вірогідність того, що ДПС захоче визнати такий договір позики договором без установлення строку повернення суми боргу і перетворити його на БФД. Тобто «підтягне» такий договір під норми пп. 14.1.257 та 140.5.10 ПК. 

Зрозуміло, фінансова позика і кредит – абсолютно різні поняття. Це випливає з § 1, 2 гл. 71 ЦК, а також з визначення терміна «фінансовий кредит», наведеного в пп. 14.1.258 ПК. Кредити надаються тільки фінансовими установами і під проценти, на відміну від фінансових позик, які можуть бути надані ким завгодно і без процентів. 

Та все ж про всяк випадок – для того щоб при перевірці вам не довелося пояснювати такі очевидні речі фахівцям контролюючого органу – рекомендуємо зазначати в договорах позики конкретний строк повернення грошей. Щоб уникнути дисконтування, такий строк не повинен перевищувати 12 місяців з дати найближчого балансу.